До редакції ІНФОРМАТОРа потрапив протокол засідання однієї з окружних виборчих комісій. Йдеться про округ №201 у Чернівецькій області, головою якої є Худик А.М.
На засіданні присутні заслухали довірену особу кандидата в президенти Юлії Тимошенко Наталію Коцур, яка проінформувала членів комісії, що при необхідності заміни членів дільничої виборчої комісії від кандидатів у президенти України Тимошенко Ю.В, Соловйова О.М., Габера М.О., Новака С.Я., Носенко С.М., Тарути С.О., Кармазіна Ю.А., Дерев’янко Ю.Б., Наливайченко В.О., звертатися безпосередньо до неї, тобто Коцур.
Протокол датовано 15 березня.
Виходячи з наведеної інформації стає зрозумілим, що перелічені вище кандидати в президенти – технічні. Тобто вони так чи інакше виступають на підтримку лідера ВО “Батьківщина” Юлії Тимошенко.
Тепер проаналізуємо технічних кандидатів від Тимошенко.
Олександр Соловйов – силовик з Донецької області, який з’явився на політичній арені на початку 2016 року. Олександр Соловйов почав публічну політичну діяльність і заснував політичну партію «Розумна сила», яка і висунула Соловйова кандидатом в президенти. Партію, на адресу якої звучали звинувачення у фінансуванні з боку Кремля, в основному складають міліціонери і прокурори-вихідці з Донбасу, які можуть мати зв’язки з чиновниками-втікачами з команди Януковича.
Юрій Кармазін – такий собі “політичний божевільний”. Він самоназвався Гетьманом козатства усієї України у 2018 році. Кармазін був нардепом першого скликання і з того часу так чи інакше брав участь у політичному житті, принаймні самостійно або у складі політичних сил балотувався у нардепи, на посаду київського міського голови і навіть президента, у більшості випадків стававши аутсайдером.
Ніколай Габер – політичний і громадський діяч болгарського походження, голова “Патріотичної партії України”, народний депутат України III скликання (за списком ПСПУ Наталії Вітренко, – ред.). Кандидат в Президенти України на Вибори-1999. Такий собі вічний неефективний кандидат. Його пов’язують з одіозним політиком Віктором Медведчуком, який є кумом президента РФ Владіміра Путіна. Також Габера обвинувачують у співпраці з РФ. Цікаво, що Габер – не вперше технічний кандидат. У 1991 році він балотувався у президенти в інтересах тієї ж Вітренко. Представники «Національного корпусу», «С14» та інших патріотичних організацій закидали яйцями організатора форуму «Об’єднання патріотичних сил» Миколу Габера, який мав пройти в будівлі Українського дому у Києві.
Андрій Новак – у політику прийшов у 2005 році, був радником прем’єр-міністра Юрія Єханурова. Потім він увійшов до складу громадської ради при Міністерстві економіки України. У 2010 році став головою Комітету економістів України. Пізніше році обраний проректором Європейського університету. Вибори в парламенту 2012 програв. Жодних виборних посад не займав, у гучних скандалах не фігурував.
Примітка редактора: у документі зазначено ім’я Новак С.Я, однак кандидатом в президенти є Новак Андрій Яремович, а не Славомір Ришардович Новак, виконуючий обов’язки керівника Державного агентства автомобільних доріг України, який ледь не збив активістів Молодіжного крила Радикальної партії. Вочевидь, місце мала технічна помилка.
Сергій Носенко – людина з бізнесу, антикризовий менеджер, у політичному житті досі участі не брав. З 1994 по 2011-й Сергій Носенко займав керівні посади в міжнародному фінансовому холдингу Coris Group, Франція. За більш ніж 25-річну кар’єру брав участь у створенні та управлінні успішними інвестиційними проектами в 30 країнах світу. У 2011 році приєднався до міжнародної інвестиційної компанії International Investment Partners, яка займається стратегічним і фінансовим консалтингом, інвестбанкингом, антикризовим управлінням в різних сферах.
Сергій Тарута – лідер партії “Основа” вже відкрито працює на Тимошенко. Два дні тому Тарута заявив про підтримку на виборах глави держави Юлії Тимошенко. Його прізвище залишиться в бюлетені, однак на виборах його команда працюватиме задля перемоги глави “Батьківщини”. Політсили також об’єднали свої програми.
Юрій Дерев’янко – український політик, народний депутат України VII і VIII скликань. Член Ради партії «Рух нових сил». За часів Віктора Януковича Дерев’янко нібито був пов’язаний зі скандальними кампаніями-розробниками “Арт-Мастер” і ТОВ “3-Т”, які поставляли програмне забезпечення держреєстру Мін’юсту. За даними журналістів, до липня 2013 роки держава була змушена перераховувати цим кампаніям більше 10 млн гривень щомісяця за право користування реєстрами. 13 листопада 2017 року був викликаний до Генпрокуратури у справі про несплату податків. ГПУ запропонувала Дерев’янко заплатити близько 62 млн гривень податків в обмін на зняття звинувачень.
Валентин Наливайченко – колишній очільник СБУ. Є цілий ряд фактів, які вказують на те, що він був далеко не чужою людиною для так званої “сім’ї” Віктора Януковича. У здачі Наливайченком державних інтересів американцям ще в 2008 році звинувачував Геннадій Москаль. А в 2013 році Генеральна прокуратура відкрила кримінальне провадження щодо Наливайченка. Він проходив за трьома статтями – державна зрада, розголошення державної таємниці і передача конфіденційних відомостей. Деякі ЗМІ звинувачують Наливайченка у незаконному збагаченні.
Політичний експерт Мар’ян Ощановський ще на початку року заявив, що Наливайченко – технічний кандидат Тимошенко. Адже у них тривала історія співпраці.
Нагадаємо, довірена особа Юлії Тимошенко здійснює підкуп виборців, а люди Тимошенко на Полтавщині організували піраміду підкупу на російські кошти.
