За даними розслідування hromadske, компанії, пов’язані з онлайн-казино, соціальними іграми та підприємствами з імовірними російськими корпоративними зв’язками, користувалися податковими пільгами «Дія.City» і бронювали працівників від мобілізації. Загалом у досліджених компаніях журналісти нарахували майже 150 заброньованих співробітників, хоча періоди дії відстрочок відрізнялися, а частина дозволів могла завершитися. Ситуація порушила питання щодо критеріїв резидентства спеціального правового режиму та перевірки компаній, які претендують на статус критично важливих.
«Дія.City» створило Міністерство цифрової трансформації за керівництва Михайла Федорова для залучення інвестицій і розвитку технологічного сектору. Режим передбачає спеціальні умови оподаткування для визначених категорій бізнесу, пишуть ЗМІ. Водночас резидентство саме по собі не надає автоматичного права бронювати працівників: для цього підприємство має відповідати додатковим вимогам і пройти встановлену процедуру.
Одним із центральних прикладів у матеріалі стала компанія ТОВ «Фавбет Тек», яка згодом змінила назву на «Хайлоад Солюшнз». За даними журналістів, підприємство розробляє програмне забезпечення для Favbet і пов’язане з корпоративною групою бренду. У березні 2022 року компанія стала резидентом «Дія.City».
У квітні 2024 року підприємство отримало бронювання для 15 працівників. Інформація стала публічною після того, як народний депутат Олександр Федієнко оприлюднив наказ Міністерства економіки. Рішення викликало суспільну дискусію щодо можливості бронювання співробітників компаній, чия діяльність пов’язана з гральною індустрією.
У Favbet тоді заявили, що компанія є частиною «українського кібервійська». Михайло Федоров пояснював необхідність бронювання потребою зберегти висококваліфікованих IT-фахівців. Тодішня міністерка економіки Юлія Свириденко повідомила про скасування наказу щодо бронювання працівників компаній, рішення стосовно яких викликали суспільні питання.
Однак, за даними hromadske, з липня 2024 року до серпня 2025 року «Фавбет Тек» отримала бронювання ще для 20 працівників. Таким чином, після попереднього резонансу компанія знову фігурувала серед підприємств, співробітники яких мали відстрочку від мобілізації. Сам факт бронювання не доводить порушення законодавства, але залишає відкритим питання про критерії оцінювання критичності підприємства.
Ще два підприємства з грального сектору, які потрапили до дослідження, — ТОВ «Біллтех геймз» і ТОВ «Комп’ютерний сервіс». Обидві компанії мають статус резидентів «Дія.City» та пов’язані з наданням послуг для сфери азартних ігор. «Біллтех геймз» приєдналася до режиму в жовтні 2023 року, а в період із липня 2024-го до серпня 2025-го забронювала десять працівників. Її власником журналісти назвали Андрія Рутковського, колишнього патрульного поліції Вінницької області. На дзвінки редакції він не відповів.
Після публікації «Біллтех геймз» надала свою позицію, наголосивши, що ліцензія на послуги у сфері азартних ігор не означає, що компанія є казино або безпосередньо організовує азартні ігри. За її твердженням, підприємство має право постачати програмне забезпечення для цієї галузі. Водночас у матеріалі hromadske наведено рішення регулятора, де діяльність компанії описувалася як надання послуг з організації та проведення азартних ігор. Для правової оцінки необхідно розрізняти формулювання ліцензії, перелік дозволених послуг і фактичну діяльність підприємства.
«Комп’ютерний сервіс» отримав статус резидента «Дія.City» у липні 2023 року. За даними журналістів, із серпня 2024-го до серпня 2025-го бронювання мали семеро його працівників. Представники підприємства підтвердили, що заброньовані співробітники є і зараз.
Ще дві компанії — «Продакт Меднес Юкрейн» і «Плейтика Україна» — працюють у сегменті соціальних казино. У таких іграх використовують віртуальні монети або фішки, які не можна обміняти на реальні гроші, однак користувачам можуть пропонувати купувати додаткові ігрові ресурси. За інформацією hromadske, у період із січня 2024 року до серпня 2025-го ці два підприємства разом забронювали 21 працівника. Загалом у п’яти згаданих компаніях грального сектору журналісти зафіксували 58 заброньованих співробітників у досліджені періоди.
У проєктному офісі «Дія.City» пояснюють, що безпосередні організатори та оператори азартних ігор не можуть бути резидентами режиму, тоді як розробка програмного забезпечення для грального бізнесу належить до іншої категорії діяльності. Legal Lead проєктного офісу Олексій Добронравов заявляв hromadske, що йдеться про розроблення програм, які використовують в азартних іграх. Такий підхід передбачає розмежування між організацією гри та технічним забезпеченням її роботи.
Інша частина розслідування стосується компаній, у корпоративних структурах яких журналісти виявили ймовірні зв’язки з російським бізнесом. Улітку 2022 року Михайло Федоров заявляв, що підприємства, дотичні до російського бізнесу, не можуть бути резидентами «Дія.City». Однак навесні 2024 року NGL.media оприлюднило перелік із 24 компаній-резиденток, які, за даними видання, заробляли в Росії або Білорусі, водночас користуючись українськими пільгами.У Міністерстві цифрової трансформації тоді пояснювали, що законодавство мало прогалини, зокрема щодо випадків, коли власники були громадянами Росії, але проживали за її межами. Наприкінці 2024 року Верховна Рада ухвалила зміни, які розширили обмеження. Відтоді резидентами режиму не можуть бути компанії, прямо або опосередковано пов’язані з Росією через державу, російські юридичні особи, громадян РФ або людей, які постійно чи переважно проживають на її території.Серед прикладів hromadske — ТОВ «Джи Файв Холдинг Укр», розробник мобільних ігор і резидент «Дія.City» із серпня 2022 року. Українське підприємство пов’язане зі шведською G5 Entertainment. У фінансовому звіті G5 за 2024 рік згадувалися російські акціонери та дві російські компанії, співзасновницею яких залишається шведська структура. За даними журналістів, одна з цих компаній поступово припиняла діяльність, а інша заробила у 2024 році 48 млн рублів.
За інформацією hromadske, «Джи Файв Холдинг Укр» у 2024 році забронювала 67 працівників. Представниця підприємства Оксана Замула заперечила наявність російських зв’язків в української юридичної особи та зазначила, що не відповідає за акціонерів материнської компанії.
Ще один випадок — «Мірантіс Україна», резидент «Дія.City» із початку 2024 року, який надає послуги у сфері хмарних технологій. За даними розслідування, американська Mirantis Inc. пов’язана з російською юридичною особою «Мирантис АЙТИ», яка після початку повномасштабного вторгнення залишалася зареєстрованою в РФ. У період із липня 2024 року до серпня 2025-го українська компанія забронювала 20 працівників. Представники підприємства заявляли, що російська юридична особа фактично припинила операційну діяльність після 2022 року, але не може бути ліквідована через законодавчі обмеження в Росії.
У матеріалі також згадано ТОВ «Лабораторія Інформаційних Систем», розробника програмного забезпечення для управління радіочастотним спектром. За даними hromadske, у досліджений період компанія забронювала трьох працівників. Журналісти виявили в її структурі власності зв’язок із російською юридичною особою та громадянином РФ. У проєктному офісі «Дія.City» пояснили, що частку, яка раніше належала російським особам, за їхньою інформацією, передали французькій компанії, однак відповідні зміни не були відображені в українському реєстрі.
Юридична радниця Transparency International Ukraine Наталія Січевлюк наголошувала на необхідності встановлювати, хто фактично контролює бізнес, впливає на його рішення та отримує прибуток. У проєктному офісі «Дія.City» повідомляють, що перевірки ґрунтуються на інформації, яку розкривають компанії, та даних державних реєстрів. Якщо виявляють заборонений зв’язок, може розпочатися процедура втрати статусу резидента. Водночас перевірка непрямих корпоративних зв’язків і застосування санкцій можуть потребувати участі інших державних органів.
Розслідування не встановлює автоматично незаконності кожного випадку бронювання або резидентства. Водночас наведені приклади ставлять питання про те, як держава перевіряє реальну діяльність претендентів на спеціальні умови, оцінює їхню критичність для економіки та виявляє опосередковані корпоративні зв’язки з Росією.
