Куніцин Сергій Володимирович

Сергій Володимирович Куніцин – український політик, радник Президента України (з 24 червня 2014).

Serhej-Kunytsyin

Фото: ghall.

Народився 27 липня 1960 року в смт. Бекдаш Красноводського району Туркменська РСР, – повідомляє Вікіпедія.

Освіта

Сімферопольська філія Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту (1977–1982), інженер-будівельник-технолог, «Виробництво будівельних виробів і конструкцій».

Кандидат економічних наук (2003). Кандидатська дисертація «Науково-методичні основи управління проектами вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку» (Науково-дослідний економічний інститут при Міністерстві економіки та з питань європейської інтеграції України, 2003).

Трудова діяльність

Липень — серпень 1982 — трубоукладальник ПМК-40 тресту «Перекопхімбуд», місто Красноперекопськ.

Вересень 1982 — квітень 1983 — майстер, заступник начальника цеху Тюменського домобудівного комбінат.

Травень 1983 — серпень 1984 — служба в армії (Афганістан).

Вересень — жовтень 1984 — на перепідготовці офіцерів запасу.

Січень — квітень 1985 — інженер-технолог цеху заводу залізобетонних виробів управління «Кримканалбуд».

Травень 1985 — липень 1989 — начальник цеху, головний інженер Красноперекопського заводу залізобетонних виробів.

Серпень 1989 — березень 1990 — інструктор ідеологічного відділу Красноперекопського міськкому КПУ.

Квітень 1990 — травень 1998 — голова Красноперекопської міськради народних депутатів і виконкому.

З листопада 1994 — керівник організаційної групи зі створення Перекопської вільної економічної зони.

Червень 1995 — грудень 2001 — голова Адміністрації Північно-кримської експериментальної економічної зони «Сиваш».

27 травня 1998 — 24 липня 2001 — голова Рада міністрів Автономної Республіки Крим|Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Липень 2001–2002 — радник Президента України.

29 квітня 2002 — 21 квітня 2005 — голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

1 січня 2006 — 6 квітня 2010 — голова Севастопольської міськдержадміністрації.

6 квітня — 13 жовтня 2010 — Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим.

Член Ради національної безпеки і оборони України (травень — вересень 2007).

Радник Прем’єр-міністра України на громадських засадах (вересень 1997 — грудень 1999), радник Президента України (поза штатом) (квітень 2005 — жовтень 2006).

Депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим (березень 2002 — квітень 2005), керівник групи «Крим» (з травня 2005), депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим від «Блоку Куніцина» (2006–2010), голова групи «Крим»; депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим (2010–2012).

Голова Партії Союз на підтримку Республіки Крим (грудень 1993–1997). Член Політради НДП (з лютого 1996); голова Кримської регіональної організації НДП (до червня 2008); перший заступник голови НДП (березень 2005 — травень 2006); голова Кримської регіональної організації партії «Єдиний центр» (червень 2008 — травень 2009).

Президент Федерації футболу Криму (з липня 2003).

Президент спортклубу «Таврія» (з 2005).

Президент Асоціації вільних економічних зон України.

Заступник представника України в Палаті регіонів Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи на 2006–2007 роки.

27 лютого 2014 року виконувач обов’язків Президента України Олександр Турчинов призначив Сергія Куніцина Постійним Представником Президента України вАвтономній Республіці Крим. 26 березня Турчинов звільнив Сергія Куніцина за неналежне виконання службових обов’язків. Указом Президента України Петра Порошенка від 14 вересня 2014 року формулювання «за неналежне виконання службових обов’язків» було виключено з указу О.Турчинова.

24 червня 2014 року призначений Радником Президента України Петра Порошенка (поза штатом).

Парламентська діяльність

Народний депутат України 12(1)-го скликання з березня 1990 (1-й тур) до квітня 1994, Красноперекопський виборчій округ № 247, Республіка Крим. Член Комісії з питань діяльності рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування.

Народний депутат України 7-го скликання з грудня 2012 від ПП «УДАР (Український демократичний альянс за реформи) Віталія Кличка», № 15 в списку. На час виборів: генеральний директор ТОВ “Спортивний клуб «Таврія», безпартійний. Член фракції ПП «УДАР (Український демократичний альянс за реформи) Віталія Кличка» (з грудня 2012). Заступник голови Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (з грудня 2012).

Сім’я

Росіянин. Дружина Галина Станіславівна (1964); дочка Наталія (1986); син Олексій (1991).

Нагороди та звання

Заслужений економіст України (січень 2009);

Медалі: «За бойові заслуги» (1985), «70 років Збройних Сил СРСР», «Від вдячного афганського народу»;

Грамота Президії Верховної Ради СРСР;

Знак «Воїн-інтернаціоналіст»;

Орден «За заслуги» III (вересень 1999), II (лютий 2004), I ступенів (лютий 2007);

Медаль «Захиснику Вітчизни»;

Почесна грамота Кабінету Міністрів України (липень 2001);

Орден Святого Станіслава (2000);

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1999; «Розробка теоретичних основ технології і обладнання виробництва кальцинованої соди і створення промислового комплексу Кримського содового заводу»);

22 січня 2014 року відмовився прийняти нагороду — орден князя Ярослава Мудрого V ступеня, протестуючи проти загибелі п’яти людей того дня на вулиці Грушевського в Києві;

Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (21 серпня 2015) — за значний особистий внесок у державне будівництво, консолідацію українського суспільства, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, активну громадську діяльність, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм;

Відзнака МВС України «Закон і честь» (2003);

Державний службовець 1-го рангу (серпень 2001).