Богатирьова Раїса Василівна

Раїса Василівна Богатирьова – секретар Ради національної безпеки і оборони України в 2007-2012 рр.

Фото: galka.

Народилася 6 січня 1953 року у городі Бакал Саткинського району Челябінської області, – повідомляє Вікіпедія.

Освіта

За освітою Раїса Богатирьова  — лікар, закінчила у 1977 Харківський медичний інститут. Також навчаючись у Київському університеті (1991–1997), здобула освіту юриста. У 1996 захистила кандидатську дисертацію на тему «Оптимальна система масового ультразвукового скринінґу вагітних», а згодом у 2000 і докторську («Роль природженої та спадкової патології у репродуктивних втратах сім’ї»). Обидві дисертації були захищені у Харківському державному медичному університеті.

Трудова діяльність

Грудень 1970 — квітень 1971 — швачка, Краматорська швейна фабрика.

1971–1977 — студентка, Луганський медичний інститут; студентка, Харківський медичний інститут.

1977–1979 — лікар-інтерн, лікарня № 2 міста Горлівки.

1979–1980 — лікар-акушер-гінеколог, Краматорська медична санітарна частина.

З 1980 — лікар, 1981–1985 — голова профкому, 1985–1990 — заступник головного лікаря з питань організації допомоги дітям і матерям, Краматорська центральна міська лікарня.

Політична діяльність

Народний депутат України 1-го скликання

Висунута кандидатом у народні депутати, трудовим колективом Центральної міської лікарні м. Краматорська.

На час виборів: Краматорська центральна міська лікарня, заступник гол. лікаря, член КПРС. 1-й тур: з’яв. 78,1%, за 26,3%. 2-й тур: з’яв. 71,8%, за 52,0%. 4 суперн., (осн. — Сологуб В. О., член КПРС, гол. Укрпрофради, 1-й тур — 21,2%, 2-й тур — 33,8%).

Член КПРС, член оргкомітету по створенню СПУ; депутат районної Ради.

18 березня 1990 року обрана народним депутатом України, 2-й тур 51.95, 5 претендентів.

Член комісії з питань здоров’я людини.

Подальша діяльність

03.1994 — кандидат у народні депутати України, Краматорський виборчий округ № 127,1-й тур — 1,96%, 9 місце з 10 претендентів.

04.1994-06.1998 — заступник Міністра.

06.1998-01.1999 — 1-й заступник Міністра.

27 січня 1999 — 12 січня 2000 — Міністр охорони здоров’я України.

04.-07.2000 — науковий консультант Президента України.

Була секретарем наглядової ради Національного фонду соціального захисту матерів і дітей «Україна — дітям» (з 09.1997).

Народний депутат України 3-го скликання з червня 2000 до квітня 2002, виборчий округ № 41, Донецька область. З’явилось 33,9%, «за» 62,3%, 20 суперників. На час виборів: науковий консультант Президента України. Позафракційна (липень 2000 — березень 2001), член групи «Регіони України» (березень — листопад 2001), член фракції «Регіони України» (з листопада 2001).

Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 до квітня 2006, виборчій округ № 41, Донецька область, висунута Блоком «За єдину Україну!». «За» 49,90%, 25 суперників. На час виборів: народний депутат України, член Партії регіонів. Член фракції «Єдина Україна» (травень — червень 2002), уповноважений представник фракції «Регіони України» (червень 2002 — вересень 2005), уповноважений представник фракції Партії регіонів «Регіони України» (з вересня 2005). Член Комітету з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства (з червня 2002), голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення медичної допомоги, здійснення лікувальної діяльності, медичної освіти і науки.

Очолювала ТСК з проблем ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та наркоманії (2004).

Довірена особа кандидата на посаду Президента України Віктора Януковича (2004–2005).

Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 до листопада 2007 від Партії регіонів, № 6 в списку. На час виборів: народний депутат України, член Партії регіонів. Заступник голови фракції Партії регіонів (з травня 2006). Член Комітету з питань бюджету (з липня 2006).

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 до травня 2008 від Партії регіонів, № 2 в списку. На час виборів: народний депутат України, член Партії регіонів. Уповноважений представник фракції Партії регіонів (з листопада 2007), заступник голови фракції Партії регіонів (з грудня 2007). Член Комітету з питань фінансів і банківської діяльності (з грудня 2007). Склала депутатські повноваження 23 травня 2008.

Указом Президента України (№ 1251/2007 від 24 грудня 2007 року) призначена Секретарем Ради національної безпеки і оборони України. Партійне керівництво неоднозначно поставилось до входження члена партії, що знаходиться в опозиції, у владу. Через це 28 січня 2008 року політрадою Партії Регіонів Раїсу Богатирьову було із цієї політичної сили виключено.

14 лютого 2012 року указами Президента України В. Ф. Януковича звільнена з посади Секретаря Ради національної безпеки і оборони України та призначена Віце-прем’єр-міністром України — Міністром охорони здоров’я України.

23 лютого 2014 Верховна Рада звільнила її від виконання обов’язків міністра охорони здоров’я.

Нагороди

Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (18 серпня 2009);

Орден княгині Ольги III ст. (22 серпня 2002)^;

Заслужений лікар України (3 березня 2001)^;

Державна премія України в галузі науки і техніки 1999 року — за цикл наукових праць «Органічні ураження нервової системи у дітей. Розробка і впровадження в практику нових методів діагностики, лікування, профілактики, медичної реабілітації та соціальної адаптації» (у складі колективу)^;

Почесна грамота Кабінету Міністрів України (4 січня 2003).

Захоплення

В юності захоплювалася художньою гімнастикою. Зараз взимку і влітку ходить у відкритий басейн.

Політичні амбіції

Раїса Василівна не приховує свого бажання бути лідером. У травні 2005 року Раїса Богатирьова заявила: якщо виникне питання про зміну лідера партії, вона готова очолити Партію регіонів. Правда, потім сказала, що це було всього лише непорозуміння і неправильно витлумачені, вирвані з контексту слова. Звичайно ж, журналістами. У 2005 році партія пропонувала обрати Богатирьову віце-спікером парламенту. Втім, до висунення Раїси Василівни на цю посаду так і не дійшло. Навесні 2006 року ходили наполегливі чутки про те, що Раїса Богатирьова може стати спікером українського парламенту. І знову не склалося.