На сторожі демократії. Як Ляшко протистоїть узурпаторським планам президентів

26 листопада 2018 року українці запам’ятають як день, коли Петро Порошенко спробував узурпувати владу. Реалізувати свої наміри тоді Петру Олексійовичу не судилося, оскільки опозиція на чолі з Олегом Ляшком у Верховній Раді зупинила зухвалі плани тодішнього президента.

Давайте згадаємо, як все було.

Президентським виборам бути!

25 листопада минулого року ВМСУ відправили з Одеси до Маріуполя два малих броньованих артилерійських катери «Бердянськ» і «Нікополь» та рейдовий буксир «Ян Капу». У керченській протоці українські кораблі були зупинені прикордонниками РФ, а російський корабель «Дон» пішов на таран рейдового буксиру і пошкодив його головний двигун.

Під вечір, коли українські кораблі спробували вийти з протоки, росіяни почали переслідувати їх і відкрили вогонь. Протистояння закінчилося затриманням українських кораблів, а в полон до окупантів потрапили 24 військовослужбовці. При цьому шестеро із них отримали поранення.

Після опівночі, реагуючи на події на Азові, за результатами засідання РНБО Петро Порошенко підписав указ про запровадження воєнного стану. Зразу передбачалося, що воєнний стан буде введений на 60 діб і на території всієї України. Указ президента мала затвердити Верховна Рада.

Введення воєнного стану на 60 діб фактично означало скасування чергових президентських виборів, які мали відбутися 31 березня 2019 року. Оскільки стаття 19 закону «Про правовий режим воєнного стану» прямо забороняє проведення будь-яких виборів в період дії воєнного стану, який мав закінчитися лише в кінці січня, то ЦВК не змогла б оголосити 1 січня 2019 року про початок виборчої кампанії.

Але, на щастя, сталося зовсім не так, як Петром Порошенком планувалося. Понеділок 26 листопада, коли Верховна Рада зібралася на позачергове засідання, став днем краху задумів Порошенка позбавити громадян права обирати владу.

Все пішло не по президентському плану ще до початку роботи Верховної Ради, коли за наполяганням депутатів від Радикальної партії засідання парламенту, яке мало бути закритим, відкрили для представників преси.

Потім були години жорстких дискусій між представниками БПП і опозиційними силами щодо доцільності, терміну запровадження воєнного стану та можливості не порушення конституційних прав громадян у разі його введення. Коли ввечері до Ради прийшов президент, розуміючи, що на підтримку його указу не назбирається 226 голосів, якщо не будуть враховані вимоги Радикальної партії, «Батьківщини», «Самопомочі», групи «Воля народу» і «Народного фронту», йому не залишилося нічого іншого, як відкоригувати свій указ.

За наполяганням Ляшка і союзників по опозиції Рада змінила президентський законопроект: воєнний стан вводився на 30, а не 60 діб, і лише на прикордонних територіях, а не по всій Україні. При цьому конституційні права громадян не обмежувалися. Завдяки скороченню терміну воєнного стану президентські вибори не скасовувалися. По суті, активність, принциповість і рішучість лідера Радикальної партії зірвали плани Порошенка скасувати президентські вибори.

Для скептиків, які апелюватимуть, що Порошенко видавав указ про воєнний стан, аби посилити обороноздатність України, а зовсім не тому, щоб зірвати вибори, нагадаємо, що президентський законопроект навіть не передбачав створення військово-цивільних адміністрацій. В який же тоді спосіб Петро Олексійович збирався посилити обороноздатність в областях, де був введений воєнний стан?!

Ляшко на сторожі демократії: боротьба триває

Інавгураційну промову Володимир Зеленський завершив заявою про розпуск Верховної Ради.

Прихильники новообраного президента запевняють, що президент керувався державними інтересами, видаючи указ про дострокове припинення повноважень парламенту. Подібне твердження нічим не аргументоване. Зате абсолютно очевидно, що, розпускаючи ВРУ, Зеленський діяв у своїх інтересах та інтересах партії «Слуга народу». Інакше, вже восени на чергових виборах «Слуга народу» набрала б значно менше голосів, ніж набере у липні.

Цікаво, що своє президентство Зеленський розпочав не з виконання передвиборчих обіцянок. Очоливши Банкову, Володимир Олександрович швидко забув про виборчі відкриті списки, закон про імпічмент та призначення на ключові посади за результатами прозорих і відкритих конкурсів.

До речі, про призначення. В Адміністрацію президента своїми заступниками, помічниками і радниками Зеленський призначив переважно бізнес-партнерів з «Кварталу 95», а очолив його офіс адвокат Коломойського Андрій Богдан. Як казав Сталін: «Кадри вирішують все!». Хочеш узурпувати владу, постав на ключові пости своїх людей! Зеленський поставив.

Але на шляху амбітних і антиконституційних планів президента став Олег Ляшко.

Лідер РПЛ наполягає на проведенні парламентських виборів за відкритими списками, щоби знизити корупціогенні ризики при формуванні партійних списків. Крім того, Ляшко вимагає від Зеленського скасувати скандальні кадрові призначення та зробити прозорою діяльність АП.

Як і півроку тому, Олег Ляшко знову протистоїть узурпаторським планам президента. Боротьба триває.

Нагадаємо, українці запустили петицію з жорсткими вимогами до Володимира Зеленського.

Мар’ян Ощановський

для ІНФОРМАТОРа

загрузка...
Загрузка...

Реклама

загрузка...

Поширюйте матеріал

Загрузка...