Усов Костянтин Глібович

Костянтин Глібович Усов –  український журналіст та громадський діяч, з 2009 року був спеціальним кореспондентом телеканалу ТВі до балотування до Верховної Ради у 2012 році.

86677

Фото: ua.112.

Народився 9 липня 1988 року у Кривому Розі, – повідомляє Вікіпедія.

Біографія та освіта

Мати – Ольга Усова — інженер-технолог машинобудування. Батько – Гліб Усов – інженер-гірник. Є молодший брат — Данило.

З чотирьох років Костянтин почав займатися спортом, а в шість потрапив до старшого тренера збірної України з рукопашного бою — Анатолія Волошина — на секцію традиційного карате. У тринадцять років став володарем чорного поясу з карате. Завдяки тренуванням з карате захопився орієнталістикою.

У 2005 році закінчив Центрально-міську гімназію Кривого Рогу зі срібною медаллю. Того ж року вступив на бюджет денного відділення кафедри міжнародної журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, який закінчив з дипломом бакалавра. У 2010—2013 роках навчався на юридичному факультеті Київського національгого університету імени Тараса Шевченка, отримавши спеціальність юриста-правознавця.

Кар’єра

З першого курсу університету почав займатися медійною діяльністю.

Уже в 2006 році стажувався в українській редакції BBC World Service у Лондоні. Пізніше працював у«Телекритиці», журналістом на «Новому каналі», знімав документальне кіно для СТБ. Писав для видань «Фокус» і «Дзеркало тижня».

З 2007 року вів щоденну рубрику кримінальних подій, судочинства і розслідувань у газеті «Коммерсантъ Украина». З 2009 працював спеціальним кореспондентом каналуТВі.

У квітні 2012 року став лауреатом премії «Честь професії». У травні 2012-го — лауреатом Премії імені Олександра Кривенка «За поступ у журналістиці».

У жовтні 2014 року на дострокових виборах до Верховної Ради України був обраний народним депутатом від міста Кривий Ріг (33 виборчий округ).

Розслідування й громадська діяльність

У 2008 році 

Одним із перших суспільно-важливих матеріалів, підготовлених Костянтином Усовим у 2008 році, стала стаття «Піанісимо» в журналі «Фокус». Журналіст написав про людей, які не мають можливості говорити й чути. Навчившись основам мови жестів, він кілька днів прожив у такій сім’ї.

15 жовтня 2008 року Усов опублікував у виданні «Коммерсантъ Украина» статтю «Грецьке вантажне судно Faina може виявитися українським», написану в співавторстві з Мартою Бондаренко. Тоді одеські моряки сто днів перебували у полоні сомалійських піратів. Власник корабля бажав лишитися невідомим, але Усов зміг встановити, що власником судна була компанія Kaalby Shipping, яка в свою чергу належала заступнику міністра транспорту та зв’язку Ігорю Урбанському. Урбанський подав позов на «Комерсантъ» та журналістів, однак у лютому Печерський районний суд Києва ухвалив рішення відмовити у задоволенні позову.

У 2011 році

У січні 2011 року вийшло розслідування Усова про пологові будинки в Україні. Зокрема, йшлося про пологовий будинок № 1 міста Кривий Ріг, де лікарі без хабарів відмовлялися допомагати вижити недоношеним малюкам, але й після отримання медиками грошей через їх непрофесіоналізм помирали десятки немовлят. У Кривому Розі журналіст також виявив факти експлуатації дитячої праці і примусу дітей з неповних сімей до скоєння злочинів проти власності. Підлітків навчали стрибати на потяги під час їх руху і скидати з них металеву продукцію.

У цей же час Костянтин Усов почав власне розслідування справи так званого «маніяка Елвіса», уродженця Київської області Юрія Кузьменка. В ході власних оперативних заходів Усов виявив не тільки факти злочинів, але й раніше невідомий труп жертви маніяка.

У лютому 2011 року в саркастичному сюжеті «Орендувати натовп» в програмі «Знак оклику» на ТВі Костянтин Усов розповів, яка зарплатня професійного мітингувальника. Костянтин за свій рахунок організував «мітинговану виставу»: найняті за 30 гривень на годину бабусі вийшли під абсурдними гаслами про «звільнення дружини Віктора Януковича з-під домашнього арешту» та потрапили на перші шпальти популярних видань.

У липні 2011 року в телевізійному циклі каналу ТВі «Спецрозслідування. Політичні репресії» був показаний перший документальний фільм Усова — «Справа Луценка» про переслідування колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. У ході розслідування були встановлені причини погіршення здоров’я екс-міністра, а також розкриті агенти цілодобового зовнішнього спостереження і удавані журналісти. Усову вдалося з’ясувати, що кількість грошей, витрачених за тиждень такого спостереження за обвинуваченим, перевищує суму розтрати, інкриміновану екс-міністрові.

Розслідування «Кортеж Азарова» Костянтина Усова у співпраці з виданням «Кореспондент» дало точну математичну викладку, скільки коштує забезпечити один день роботи високопосадових чиновників України. Зокрема, встановлено, що доба президента — це місяць роботи 627 українців. Були зняті й показані факти безпрецедентної поведінки кортежів чиновників на дорогах Києва.

У 2012 році

Восени 2011 року знімальна група Костянтина Усова першою потрапила на місце захоплення банди Дікаєва в Одесі. До нього в готелі, в який випустили чотири тисячі куль, працювали тільки слідчі. В цьому розслідуванні вперше прозвучали точні дані про озброєння чеченців і схему дій силовиків, а також Костянтин встановив, хто винен у загибелі двох представників міліції та пораненні чотирьох. За результатами внутрішнього розслідування, в тому числі і внаслідок демонстрації сюжету Усова, з МВС були звільнені начальник Одеської міліції Михайло Яцков, заступник начальника управління карного розшуку ГУ МВС, начальник відділу професійної підготовки управління кадрового забезпечення та начальник кримінальної міліції.

У квітні 2012 року на каналі ТВі відбулася прем’єра спецрозслідування Костянтина Усова «Лук’янівка. Тюрма № 1» про умови перебування в Лук’янівському СІЗО. Для проведення розслідування Усов створив розгалужену по всій тюремній зоні агентурну мережу ув’язнених, які отримали мобільні телефони з відеокамерами. Міський прокурор Анатолій Мельник доручив провести перевірку наведених у фільмі фактів. У той же час народний депутат Юрій Стець повідомив про те, що найближчим часом київською прокуратурою буде порушена кримінальна справа проти самого Усова. У прокуратурі це заперечили і повідомили, що продовжують розслідувати факти, викладені у фільмі.

У травні 2012 року, в результаті втручання Костянтина Усова, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ скасував умовний вирок Сергію Демішкану, синові друга президента Януковича — голови «Укравтодору» Володимира Демішкана, та віддав справу на повторний розгляд. Сергій Демішкан раніше зізнався у викраденні і вбивстві 62-річного бізнесмена Василя Кривозуба, якого задушив, прив’язав до батареї і кинув у річку. Демішкан наприкінці 2011 року був засуджений до умовного покарання. Усов знайшов суддю та зняв сюжет, в якому зіставив факти кримінальної справи і судового рішення. Після виходу сюжету на ТВі вирок скасували, діло передали на новий розгляд, а справу судді Єременко — до Вищої ради юстиції для вирішення питання про позбавлення його повноважень.

У липні 2012 року Костянтин Усов зайнявся проблемою найбільшого одеського ринку «Привоз». У ході розслідування виявилося, що ринок давно не входить до комунальної власності міста, а податки, які змушені платити підприємці, значно завищені. У зв’язку з цим товари, для одеситів коштують на 30—40 % дорожче їх реальної вартості. Під керівництвом Костянтина Усова була створена група підприємців, яка розгорнула громадський рух «За чесну оренду». В ході розслідування журналіст встановив зв’язок з реальними власниками ринку і змусив їх сісти за стіл переговорів з підприємцями. Виконавчі органи влади Одеси зобов’язалися проконтролювати процес оподаткування, а прокуратура — порушити кримінальні справи проти незаконних власників ринку.

Політична діяльність

30 липня 2012 року стало відомо, що Костянтин Усов балотуватиметься до Верховної Ради за одномандатним виборчим округом № 134 (з центром у місті Одеса, Малиновський район) від ВО «Батьківщина». 31 липня він написав заяву на звільнення з каналу ТВі. Посів третє місце в окрузі з результатом 18,21%.

На позачергових парламентських виборах в Україні 2014 року балотувався за одномандатним виборчим округом № 33 (з центром у місті Кривий Ріг, Центрально-Міський район) від партії «Блок Петра Порошенка». Здобув перемогу, отримавши 28,43% голосів.

 

Загрузка...

Поширюйте матеріал

Загрузка...