Денісова Людмила Леонтіївна – член партії Народний фронт.
Фото: odnako.
Народилася в Архангельську (РФ), 6 липня 1960 року, – повідомляє Вікіпедія.
Освіта
У 1978 році закінчила Архангельське педагогічне училище по спеціальності «вихователь дитсадку». З 1982 до 1989 року навчалася на юридичному факультеті Ленінградського державного університету за спеціальністю «Правознавство», а з 1993до 1995 року в Таврійському інституті підприємництва та права на економічному факультеті за спеціальністю «Облік і аудит».
Кар’єра
З 1979 до 1989 Людмила Денісова працювала вихователем дитсадків, секретарем судового засідання, завідувачем канцелярією, консультантом Архангельського обласного суду.
З 1990 до 1991 — юрисконсульт Кримського обласного комітету ЛКСМУ. З 1991 до 1993 — інспектор з кадрів, заступник начальника відділу надходження коштів і комерційної діяльності, в.о. начальника Кримського республіканського управлінняПенсійного фонду України. З 1993 до 1998 — начальник управління Пенсійного фонду України в АР Крим.
У травні 1998 року призначена міністром економіки АР Крим. З липня 1998 до липень 2001 — міністр фінансів АР Крим. З липня 2001 року — начальник Кримського управління Державного казначейства України. Голова ТОВ “Корпорація «Гуматекс». Член Міжвідомчої комісії з питань фінансової безпеки при Раді національної безпеки і оборони України (з травня2001). З 2003 до 2005 — голова наглядової ради ТОВ “Корпорація «Гуматекс», що спеціалізується на випуску текстилю для технологічних потреб. З 2005 до 2006 — голова корпорації «Гуматекс».
Депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим (серпень 2000 — квітень 2006).
З 2005 року — член партії ВО «Батьківщина».
18 грудня 2007 року Юлія Тимошенко, з відривом у два голоси, була обрана прем’єр-міністром, а другий уряд Тимошенко було сформовано між «Блоком Юлії Тимошенко» і Блоком «Наша Україна — Народна самооборона», в якому Денісова був обрана міністром праці та соціальної політики.
У жовтні 2009 року Денісова зайняла 15 місце в топ-100 «найвпливовіших жінок України», складений експертами для українського журналу Фокус (шість місць менше, ніж не-міністром та іншими членами Батьківщина Наталія Королевська).
Втратила посаду 11 березня 2010 року в зв’язку з відставкою Кабміну Тимошенко після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича.
Денісова очолювала виборчий список партії «Батьківщина» на Кримських парламентських виборах у жовтні 2010 року, але «Батьківщина» не змогла подолати прохідний бар’єр.
З 27 лютого 2014 року — Міністр соціальної політики в уряді Арсенія Яценюка.
Сім’я
Мати Анкудінова Ніна Іванівна (1934) — пенсіонерка.
Чоловік Денісов Олександр Іванович (1961) — директор МП «Олів’є».
Дочки Олена (1985) і Олександра (1987).
У декларації держслужбовця за 2013 члени сім’ї не фігурують, отже, проживають і ведуть господарську діяльність окремо.
Парламентська діяльність
Квітень 2002 — кандидат в народні депутати України по виборчому округу № 8 АР Крим, самовисування. «За» 17.05 %, 3 місце з 9 претендентів. На час виборів: начальник управління Державного казначейства АР Крим, безпартійна.
Народний депутат України 5-го скликання з 25 травня 2006 до 19 червня 2007 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 115 в списку. Заступник голови Комітету з питань соціальної політики та праці. 19 червня 2007 достроково припинила свої повноваження під час масового складення мандатів депутатами-опозиціонерами з метою проведення позачергових виборів до Верховної Ради України.
Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада до 19 грудня 2007 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 71 в списку. Склала депутатські повноваження 19 грудня 2007.
З 12 грудня 2012 — народний депутат України 7-го скликання від партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», № 38 в списку. Голова підкомітету з питань державного соціального страхування, розвитку соціального діалогу та діяльності об’єднань громадян сторін соціального діалогу Комітету з питань соціальної політики та праці.
На позачергових виборах до Верховної ради 2014 року обрана народним депутатом України 8-го скликання за партійним списком (№ 15) від Народного фронту.
Нагороди
Почесна грамота Ради міністрів Автономної Республіки Крим (2000);
Подяка Президента України (2000).
