Мартинюк Адам Іванович

Адам Іванович Мартинюк – український політик, кандидат історичних наук.

maxresdefault

Фото: i.ytimg.

Народився 16 серпня 1950 у селі Ветли (на хуторі Зарогізне) Любешівського району Волинської області, – повідомляє Вікіпедія.

Біографія

Навчався у Ветлівській середній школі. У 1967–1968 роках працював лаборантом у цій же школі.

У 1968-1972 роках навчався у Луцькому державному педагогічному інституті ім. Лесі Українки (нині —Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки) за спеціальністю учитель історії тасуспільствознавства. У 1976 році вступив до аспірантури Інституту суспільних наук АНУ.

1972 — учитель історії в середній школі, село Велика Глуша Любешівського району.

1972-1974 — аспірант, Інститут суспільних наук АНУ, м. Львів.

1974-1975 — служба в армії.

1975-1976 — аспірант.

1976-1979 — молодший науковий працівник.

1979-1981 — старший науковий працівник Інститут суспільних наук АНУ.

1981-1988 — лектор, заступник завідувача Будинку політосвіти, заступник завідувача відділу пропаганди і агітації Львівського обласного комітету КПУ.

1988-1989 — секретар Львівського міського комітету КПУ.

1989-1990 — інструктор ідеологічного відділу Центрального комітету КПУ.

Листопад 1990 — вересень 1991 — перший секретар Львівський міського комітету КПУ.

1991-1994 — охоронець службових приміщень агрофірми «Україна», місто Київ.

1992-1993 — головний редактор газети «Товариш».

Політична кар’єра

1991-1993 — член Соціалістичної партії України. Член Комуністичної партії України (з 1970).

З 1993 (після відновлення КПУ) — головний редактор газети «Комуніст» (до жовтня 1997). Лютий 1997-1998 — голова Центрального штабу виборів КПУ.

Народний депутат України 3-го скликання 03.1998-04.2002 від КПУ, № 6 в списку. На час виборів: 2-й секретар ЦК КПУ. Член фракції КПУ (05.-07.1998), позафракційний (07.1998-09.2000), член фракції КПУ (з 09.2000). 1-й заступник Голови (09 липня 1998-21 січня 2000). 03.1994 — кандидат у народні депутати України, Франківський виборчий округ № 265, Львівська область, висунутий виборцями, 1-й тур — 11.55 %, 4 місце з 8 претендентів.

Народний депутат України 4-го скликання 04.2002-04.06 від КПУ, № 6 в списку. На час виборів: народний депутат України, член КПУ. Уповноважений представник фракції комуністів (05.2002-11.03), член Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи ВР України (06.2002-11.03). 1-й заступник Голови ВР України (11.2003-04.06).

Народний депутат України 5-го скликання 04.2006-11.2007 від КПУ, № 2 в списку. На час виборів: 1-й заступник Голови ВР України, член КПУ. Член фракції КПУ (04.-07.2006).

Народний депутат України 6-го скликання 11.2007-12.2012 від КПУ, № 6 в списку. На час виборів: 1-й заступник Голови ВР України, член КПУ. 1-й заступник Голови (з 07.2006).

У 2007 році очолював ТСК з опрацювання проектів законів України про внесення змін до Конституції України.

10 серпня 2012 року у другому читанні проголосував за Закон України «Про засади державної мовної політики», який суперечить Конституції України. Під його керівництвом цей закон було прийнято із порушеннями регламенту.

Народний депутат України 7-го скликання з 12.2012 від КПУ, № 8 в списку. На час виборів: 1-й заступник Голови ВР України, член КПУ. Перший заступник голови фракції КПУ (з 12.2012). Член Комітету з питань національної безпеки і оборони (з 12.2012).

Сім’я

Дружина Валентина Пилипівна народилась 1956 року; у подружжя є дочка Наталія, 1979 року народження. Донька Адама Мартинюка знаходилась у машині, внаслідок зіткнення з якою загинув український гімнаст, призер Олімпійських ігор Олександр Береш

Скандали

В період початку передвиборчої кампанії до виборів у Верховну Раду 2012 року ймовірний майбутній кандидат у народні депутати по мажоритарному округу № 23 Адам Мартинюк став об’єктом уваги активістів кампанії «Помста за розкол країни». Молоді люди здійснили три поїздки на округ. Під час кожної з них на активістів та журналістів здійснювали напади чи переслідували невідомі, сільська голова села Ветли Любов Павлік, представники Мартинюка, члени КПУ, священник місцевої церкви УПЦ МП та міліція.

Нагороди та відзнаки

Орден князя Ярослава Мудрого III ст. (22 січня 2013) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю.

Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (2010), V ступеня (2005).

ТОП 100 — 2005. Найвпливовіші люди України (журнал «КореспонденТ»).

ТОП 100 — 2004. Найвпливовіші люди України (журнал «КореспонденТ»).

Почесний громадянин Любешева.