Сьогодні, 26 вересня, помер 22-й президент Франції Жак Ширак. Як заявив Фредерік Сала-Бару, зять французького політика, він «мирно відійшов сьогодні вранці у колі своєї сім’ї». Йому було 86 років.
Жак Ширак керував Францією з 1995 по 2007 рік. ІНФОРМАТОР згадує основні моменти з життя французького політика.
Народився майбутній президент Франції в католицькій родині успішного керівника авіаційної компанії Абеля Франсуа Ширака та домогосподарки Марі-Луїзи Валетт. Виховувався у приватній паризькій школі «Cours Hattemer», а потім в ліцеях Карно та Луї-ле-Гран. Закінчивши бакалаврат, три місяці служив моряком на вантажному судні.
В молодості захоплювався регбі та грав за юнацьку команду.
На початку 50-х захоплювався комуністичними ідеями та вступив до Комуністичної партії, паралельно навчаючись у Паризькому інституті політичних досліджень. Потім отримав освіту в Національній школі управління, ставши дипломованим державним службовцем. Добровольцем відправився на війну в Алжир, де отримав поранення і був демобілізованим. Після армії влаштувався працювати в аудиторську палату Парижу.
Політика
У велику політику Жак Ширак потрапив у 1962 році, очоливши штаб прем’єр-міністра Жоржа Помпіду, де проявив себе жорстким керівником, що за будь-яку ціну добивається потрібного результату, за що й отримав прізвисько Бульдозер.
За свої неординарні здібності керівника, організатора та перемовника Жак Ширак швидко отримав посаду міністра сільського господарства в уряді Жоржа Помпіду та зажив репутації захисника фермерів та борця з аграрною політикою Сполучених Штатів, Західної Німеччини та Єврокомісії.
Політична кар’єра Ширака стрімко розвивалася і в 1974 році він замінив на керівній посаді в департаменті внутрішніх справ Реймонда Марселліна. На новому місці роботи він активно розпочав підготовку до президентських виборів 1976 року, на яких підтримав Жискара д’Естена.
Ширак не помилився у виборі кандидата, за що Жискар д’Естен після перемоги на виборах віддячив Шираку посадою прем’єр-міністра та дав змогу сформувати уряд. На чолі уряду Жак Ширак намагався примирити ворогуючі партії та ініціював ряд реформ на покращення економічної ситуації у Франції. Проте, через політичну кризу, вже у 1976 році він змушений був піти у відставку. Жак Ширак вже встиг стати важковаговиком французької політики і почав планувати свій похід за президентським кріслом.
У 1977 році він зайняв пост мера Парижу. Швидко взяти бажаний пост президента йому не вдалося. !981 року Ширак програв вибори, проте очолив групу правих опозиціонерів при президенті Франсуа Міттерані.
Після перемоги на парламентських виборах коаліції опозиційних сил, Жак Ширак знову очолив уряд, проте ряд непопулярних реформ, внутрішня напруга у французькому суспільстві та поразка на виборах 1988 року знову змусили Жака Ширака йти у відставку та деякий час перебувати в тіні.
Успіхом увінчалась лише третя спроба зайняти такий бажаний президентський пост. У 1995 році Ширак нарешті виграв вибори і почав проводити політику зниження податків та реалізовував програми допомоги безробітним, що вилилося в дефіцит бюджету та спричинило відставку голови уряду Аллена Жюппе на фоні масових демонстрацій.
Зовнішня політика в період першого президентського строку запам’яталася підписанням договору про припинення ядерних випробувань та відмовою від скорочень військових баз на африканському континенті.
Парламенські вибори 1997 року суттєво послабили позиції президента. Відповідно до коаліційної угоди, президент поступався впливом на економічну політику на користь парламенту та уряду, а сам мав зосередитися на зовнішньому напрямку політики. Це згодом відобразилося у суттєвому скороченні військового бюджету та безуспішних спробах зближення з НАТО.
Попри невиразні результати першого президентського терміну, Жак Ширак зумів виграти президентські вибори 2002 року, обійшовши кандидатури чинного прем’єра та ультраправого політика Жана-Марі Ле Пена. За свою другу каденцію, Ширак зумів реорганізувати внутрішню політику Франції та створив партію «Союз за народний рух».
На міжнародній арені Жак Ширак виступав великим противником американо-британської коаліції та їх військової кампанії в Іраці. Та активно агітував інших глав держав підтримати його позицію.
В 2007 році Жак Ширак в телевізійному зверненні оголосив, що не має наміру балотуватися на третій президентський строк. Наступником Ширака на посаді президента Франції став тодішній керівник партії «Союз за народний рух» Ніколя Саркозі.
Після відходу з великої політики, Жак Ширак створив іменний благодійний фонд, що зайнявся гуманітарними питаннями, попередженням конфліктів у світі, забезпеченням жителів водою та земельними ресурсами. А також працював над мемуарами, які опублікував 2011 року.
Смерть
Помер Жак Ширак 26 вересня 2019 року на 87 році життя в Парижі у колі своєї родини. Причини смерті поки не називають, проте відомо, що він тривалий час страждав через серцеві захворювання та втрачав пам’ять. В 2005 році він переніс інсульт та операцію по встановленню кардіостимулятора.
для ІНФОРМАТОРа
