Швацьке підприємство власними силами організували у Сумах брат і сестра. Більшість працівників фабрики – жінки, які потрапили у скрутні життєві обставини: багатодітні та одинокі матері, переселенки.
Про це повідомляє “5 канал”.
Загалом на підприємстві працюють три десятки майстринь. Нині фабрика отримує замовлення не тільки зі всієї України, а й з-за кордону. Часом на всі замовлення бракує рук, тож на фабриці вдалися до експерименту.
Родинний бізнес брат і сестра Надія та Володимир починали з кількох швейних машинок. Власноруч робили ремонт у приміщеннях, набирали працівників та шукали перші замовлення. Нині на швейні фабриці – 30 працівників.
“І дитячі речі, і на немовлят боді, і шкільну форму шиємо. Все, що замовляють”, – розповідає швчка Богдана Щербак.
Фабрика виконує замовлення клієнтів із Києва, Харкова, Одеси та навіть із Франції. Для закордонного замовника шиють спецодяг.
“Це французи. Поки що замовлення невелике, але якщо ми зробимо гарно, а ми це зробимо, то отримаємо велике замовлення. Буде використовуватися тканина вітчизняного виробника і навіть величезна блискавка буде українського виробника”, – тішиться співзасновниця швейної фабрики Надія Рапута.
Підприємство має замовлення на три-чотири місяці наперед, проте бракує робочих рук. На думку Володимира, кадрів не вистачає, бо після закінчення місцевих училищ закрійники та швачки не хочуть працювати за фахом.
“Проблема в тому, що випускниці й випускники училищ вибирають собі професії не ті, за якими вони навчалися, а виїжджають за кордон – у ту ж Польщу, або йдуть продавцями на ринок чи в магазини”, – припускає власник фабрики Володимир Яременко.
Щоб позбутися кадрового голоду, швейне підприємство вдалося до соціального експерименту. Пропонують молоді отримати освіту швачки із подальшим працевлаштуванням. Для цього достатньо звернутися до міського центру зайнятості Сум та пройти навчання за спеціальністю “закрійник”. Курс триває три місяці.
“Якщо ви на сьогодні не можете забезпечити себе роботою (бо ваша робота чи освіта не відповідає вимогам роботодавця, не є актуальною), то є можливість отримати, але отримати спеціальність ту, яка актуальна на ринку праці. Є особи, які маючи навіть вищу освіту, йдуть, перекваліфіковуються, бо потрібна робота. А робочі руки завжди в пошані”, – пояснює заступник директора Сумського міського центру зайнятості Галина Діхнич.
Такою можливістю вже скористалася пані Олена. На швейній фабриці жінка працює рік.
“Прийшла до центру зайнятості, сказала, що хочу навчатися на швачку. Дуже тяжко роботу знайти. Мене весь час надсилали працювати прибиральницею, однак я не хотіла. Тому вирішила: краще вивчуся. Так у мене і вийшло”, – розповідає швачка Олена Мануріна.
Нині фабриці Надії та Володимира бракує щонайменше 20 працівників. Кадри шукають не лише в Сумах, а по всьому регіону. Швачок готові забезпечити не лише роботою, а й житлом – надати місце у гуртожитку.
Раніше ми писали про те, що Міжнародний валютний фонд наполягає на структурних реформах в Україні для підвищення рівня життя в країні.
