В Ізраїлі археологи під час проведення розкопок у місті Давида, найстарішому районі Єрусалиму, виявили вкрай рідкісну давню печатку, що належала жінці на ім’я Еліхана.
Про це повідомляє Урядовий кур’єр.
Про знахідку повідомило Управління старовини Ізраїлю. Вельми цінний і вкрай рідкісний артефакт був виявлений ще кілька років тому під час розкопок у місті Давида. Але тільки зараз дослідники завершили його аналіз і оприлюднили отримані результати.
Цінний артефакт знайшли на території національного парку. Це печатка віком майже 2600 років, що належить до періоду Першого Храму.
На печатці є напис з ім’ям її власниці – Еліхани та ім’я її батька – Гаеля. Саме цей напис робить знайдений артефакт надзвичайно унікальним у своєму роді.
За словами керівників розкопок, «власник печатки мав юридичний статус, який дозволяв їй вести справи і володіти майном». Повідомляється, що подібні особисті печатки використовувалися для підписання документів.
Досить часто таку печатку вставляли в обручку, яку власник постійно носив на пальці, так що вона завжди була при ньому. У той період часу печатка була навіть важливішою за сучасний паспорт. Подібна печетка зберігала коротку, але важливу інформацію про власника, підтверджуючи його особистість, походження і поточний соціальний статус.
Треба сказати, що артефакт, виготовлений з напівдорогоцінного каміння, зберігся дуже добре. Напис виконаний, природно, в дзеркальному відображенні, з використанням древніх єврейських букв. Вчені вважають, що ім’я власниці печатки не випадково згадується разом з ім’ям її батька.
За словами доктора Хагая Місгава з Єврейського університету в Єрусалимі, «печатки, що належали жінкам, складають лише дуже невелику частину всіх печаток, які були виявлені на сьогоднішній день».
«Більшість відомих нам жіночих печаток носять ім’я батька, а не чоловіка, – каже доктор Місгав. – Тут, як і в інших подібних випадках, це може вказувати на відносно високий статус Еліхани, який залежав від її початкової сім’ї, а не від сім’ї її чоловіка. Схоже, що Еліхана зберегла своє право на власність і фінансову незалежність навіть після заміжжя, і тому ім’я її батька було збережено».
