ІНФОРМАТОР нагадує про рейдерство та корупційні оборудки в оборонній сфері одного з керівників фракції “Народний фронт” Сергія Пашинського. Згадали ми і про непрості відносини депутата з нещодавно звільненим з посади першого заступника секретаря РНБО Олегом Гладковським.
Голова парламентського комітету з питань оборони Пашинський потрапив у скандал з розкраданням українського військово-промислового комплексу у квітні 2018 року. Як з’ясувалося, представник “НФ” наживався на махінаціях з секретними закупівлями для української армії. Впливовий політик “засвітився” щонайменше у двох епізодах незаконного присвоєння державних коштів, які призначалися на зміцнення оборонної сфери. Схеми розкрадання “оборонки” Пашинським були доволі простими. Розкажемо про них.
Схема перша
У 2018 році обсяг бюджету Міністерства оборони становив 83,3 млрд грн. 20% цього бюджету були витрачені на секретні закупівлі. Підприємство “Житомирський бронетанковий завод” закупило у польської компанії Wtorplast списані БМП, яка, у свою чергу, купила їх у чеської компанії Excalibur Army по €20-25 тис за одиницю – за ціною металобрухту, а потім розбирала БМП, відділяючи вежі від шасі.
“Житомирський бронетанковий завод” завозив ці БМП в Україну по частинах: кожна вежа оцінювалася у $66 тис, а кожне шасі – у $99 тис. Завод “ремонтував” БМП, а якщо бути точнішим – просто з’єднував раніше розібрані частини. Вартість робіт становила ще $40 тис. за одиницю.
В результаті один БТР обходився українському оборонному бюджету в $205 тис, які при закупівлі коштували лише $20 тис. В 2017 році в рамках контракту із “Житомирським бронетанковим заводом” Міноборони закупило 200 бойових машин, витративши на них $41 млн. Кінцевим бенефіціаром цієї схеми був Сергій Пашинський.
Згодом Національне антикорупційне бюро відкрило кримінальне провадження щодо корупційних схем при закупівлі озброєння, у тому числі, через факти за участю нардепа Сергія Пашинського. Голова НАБУ Артем Ситник тоді ще заявив, що НАБУ знало про корупційну схему раніше, а публікація у ЗМІ просто співпала у часі. Те ж саме нещодавно заявив Генеральний прокурор України Юрій Луценко щодо розкрадання “оборонки” Свинарчуками. Луценко зазначив, що Генпрокуратура не затягувала розслідування справи розкрадання Гладковськими військово-промислового комплексу, а чекала завершення податкових перевірок підприємств – фігурантів кримінального провадження.
Схема друга
Ще один сумнівний контракт, до якого причетний Пашинський, реалізував завод “Імпульс” в м. Шостка, який входить в структуру “Укроборонпрому”. У квітні 2017 року підприємство продало кіпрському офшору PH Strategic Business Limited 109 пакетів детонаторів за заниженою ціною по €95 тис. Потім їх у кіпрського офшору вже за ринковою ціною по €684 тис купила сербська компанія Sloboda. Плата пройшла через латвійський банк ABLV, який в лютому 2018-го американський Мінфін звинуватив у відмиванні грошей.
В чиїх кишенях осіли на Кіпрі різниця майже в €600 тис достовірно невідомо. Але точно відомо, що до поставок детонаторів причетний син Пашинського Антон, який на той час два роки як очолював відділ зовнішніх контрактів ДП “Спецтехноекспорт”. Саме ця компанія видавала ліцензії на експорт озброєнь.
Конкурент Гладковського по розкраданню “оборонки”
Між Сергієм Пашинським і колишнім заступником секретаря РНБО Олегом Гладковським у 2018 році розгорілася справжня війна за монополію у розкраданні військово-промислового комплексу України. В одному зі своїх інтерв’ю журналіст-розслідувач Бігус заявив, що Пашинський і Гладковський – це конкуруючі команди по “розпилюванню оборонки”.
Блогер Олександр Нойнец вважає, що з розкриттям корупційних схем Гладковського в “оборонці” слід може вивести на Сергія Пашинського. До речі, інформація про те, що Пашинський разом з сином виїхали з країни з’явилася зразу після розслідування і затримання детективами НАБУ колишнього і чинного директорів державної компанії “Спецтехноекспорт” Павла Барбуля та Владислава Бельбаси, які злочинним шляхом привласнили 55 млн. грн. Однак Пашинські цю інформацію спростували.
“Ви ж розумієте, що кожен такий випадок, а їх тільки за сьогодні надійшло три штуки, змушує Пашинського здригатися так, що будівля трясеться? Ось тепер все, п … ц, спалили. Оп, пронесло. Ні, ось тепер п … ц. Оп, знову пронесло. Ну тепер точно п … ц. Оп, і знову пронесло”, – описував 5 березня колишній заступник радника президента Юрія Бірюкова в миколаївській організації БПП Олександр Нойнец.
У розслідуванні “Новое Время” йдеться про те, що конкуренти цілком можуть знайти спільну мову в справі збагачення за рахунок бюджету, що виділяється на оборонну сферу.
З урахуванням того, що сам Пашинський встиг в 2014-2016 роках попрацювати головою наглядової ради “Укроборонпрому”, а його син в 2015 році був призначений главою з департаментів підприємства “Спецтехноекспорт”, яке входить в “Укроборонпром” (на момент призначення Антону Пашинського було 24 роки, – ред.) можна очікувати, що при перевірці української “оборонки” фахівцями з НАТО його прізвище рано чи пізно спливе. І тоді скандал вийде на новий рівень і торкнеться не лише чинного президента Петра Порошенка і його партію, а й союзників по коаліції, членом якої є Пашинський.
Рейдер солодощів
Розкрадання “оборонки” – не єдина темна сторона Пашинського. Нардеп займався рейдерством сумнозвісної Житомирської кондитерської фабрики “Житомирські ласощі”. Свої злодіяння він пояснював “порятунком” фабрики від “регіоналів”.
Один з власників “Житомирських ласощів”, американський інвестор Ігор Бойко мав викупити підприємство у співвласників Лещинського і Кацнельсона, однак у бізнес втрутилась політика. На президентських виборах у 2009 році Бойко підтримував Юлію Тимошенко і відзначився тим, що не допустив на фабрику агітацію Януковича. Після поразки Тимошенко нова влада почала атаки на “Житомирські ласощі”. Лещинський за підтримки “регіоналів” вирішив просто “кинути” колишнього партнера на 20 мільйонів доларів. Так, одним з тих, хто брав активну участь в атаці на фабрику, був депутат-регіонал Андрій Пінчук.
Пашинський викликався рятувати фабрику від рейдерства “регіоналів”, однак захотів за це 15% акцій підприємства. Замість цього він пообіцяв надати своїх юристів. Ними виявилися Тетяна Етенко, сестра дружини Пашинського, і її чоловік Євген Дорошенко. З ним був підписаний партнерський договір на ті ж 15%. Пашинський зажадав, щоб частину акцій фабрики перевели з UniCredit Bank в АгроКомБанк. Його співвласником була вже відома Тетяна Етенко.
Крім фабрики “Житомирські ласощі”, ім’я Пашинського фігурує в інших рейдерських скандалах. ЗМІ повідомляли про його участь в захопленні Одеського НПЗ, Української національної лотереї, кіровоградської сільгоспкомпанії “Асоціація “Південна” та одеського ринку “7 кілометр”.
Нагадаємо, Сергій Пашинський роздавав дітям цукерки із захопленої кондитерської фабрики.
