Родич скандальновідомих братів-прокурорів Чорнеїв намагався стати депутатом від нині забороненої “Опозиційної платформи – За життя” і керує кількома релігійними громадами російської православної церкви у Чернівецькій області.
Нещодавно стало відомо, що Василь Чорней втратив посаду в Офісі Генерального прокурора. Він з 2021 року очолював перший відділ організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України. До роботи в ОГП Чорней працював у прокуратурі Чернівецької області.
У Василя Чорнея є рідний брат – Вячеслав Чорней, який обіймає посаду першого заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури.
Значну частину свого майна брати-прокурори оформлюють на свою матір Віоріку Чорней. До прикладу, Василь Чорней живе у її квартирі (47,3 кв. м) у ЖК “Французький квартал 1” у Печерському районі столиці. Задекларована вартість цього обʼєкту нерухомості – всього 1,9 млн грн, що виглядає неймовірно низькою ціною для нерухомості у серці Києва. Насправді ж така квартира коштує близько 7-8 млн грн.
Вячеслав Чорней і його дружина не мають власного житла і також вимушені користуватися нерухомістю Віоріки Чорней. Прокурор разом з дружиною і двома дітьми користуються житловим будинком (125,2 кв. м), земельною ділянкою (800 кв. м) та господарським приміщенням (86,7 кв. м) у селі Чагор Чернівецької області, все це майно належить матері прокурорів. Вартість будинку, землі та господарської будівлі не вказані.
А ще брати Чорнеї регулярно отримують гроші у подарунок від своєї матері-бізнесменки. Вочевидь, Віоріка Чорней, яка регулярно робить грошові подарунки своїм синам-прокурорам і дає їм користуватися своєю нерухомістю, має якийсь особливий секрет успіху. І, як зʼясувалося, звʼязки з високопосадовцями Бюро економічної безпеки – жінка веде спільний бізнес з Альоною Калугіною – дружиною керівника Територіального управління Бюро економічної безпеки у Закарпатській області Євгенія Калугіна.
Рік тому Калугіна, і Чорней і ще одна їхня бізнес-партнерка придбали велику земельну ділянку (17 374 кв. м) у селі Остриця Чернівецької області, якою володіють на правах спільної сумісної власності. Вартість землі – понад 2,2 млн грн.
Є у братів Чорнеїв ще один цікавий родич – Чорней Іван Васильович, який мешкає у селі Остриця – саме в тому, де Віоріка Чорней та її бізнес-партнерки придбали землю. На місцевих виборах у 2020 році він намагався стати депутатом Чернівецької районної ради від нині забороненої “Опозиційної платформи – За життя”. А ще родич прокурорів просуває російську церкву на Буковині.
Іван Чорней керує чотирма релігійними організаціями у Чернівецький області:
- “Релігійна громада парафії на честь Покрова Пресвятої Богородиці чернівецько-буковинської єпархії української православної церкви села Верхній Яловець Путильського району Чернівецької області” (код ЄДРПОУ 23248493);
- “Релігійна громада парафії на честь Святого Великомученика Димитрія чернівецько-буковинської єпархії української православної церкви села Нижній Яловець Путильського району Чернівецької області” (код ЄДРПОУ 23248470);
- “Релігійна громада парафії на честь Різдва Іоанна Предтечі чернівецько-буковинської єпархії української православної церкви села Сарата Путильського району Чернівецької області” (код ЄДРПОУ 23248725);
- “Релігійна громада парафії на честь Святого Пророка Ілії чернівецько-буковинської єпархії української православної церкви села Шепіт Путильського району Чернівецької області” (код ЄДРПОУ 23248487).
Всі ці громади підпорядковані релігійній організації “Управління чернівецько-буковинської єпархії української православної церкви” (код ЄДРПОУ 21431483). Взагалі, релігійна громада – це група людей, які сповідують одну релігію і об’єдналися з власної волі. Але релігійні громади упц часто чинять тиск на вірян, які бажають перейти до Православної Церкви України, а також можуть фізично перешкоджати доступу до церков, що перейшли у власність ПЦУ.
Нещодавній випадок на Буковині: священники церкви упц у селі Зеленів Вижницького району Чернівецької області всіляко намагаються перешкодити процесу переходу мешканців села до ПЦУ. Громада проголосувала про перехід до ПЦУ, проте російські попи упц почали залякувати людей прокляттями та іншими середньовічними байками.
Тобто фактично попи упц і прихильники російської церкви в Україні, зокрема в особі їхніх релігійних громад, сьогодні є ще одним потужним інструментом проросійського впливу на території нашої держави.
Українська православна церква є загрозою для нашої нацбезпеки. Священнослужителі упц на богослужіннях до 2022 року згадували російського патріарха кіріла, оскільки до повномасштабного вторгнення за своїм же статутом упц вважалася частиною російської православної церкви (саме тому упц часто називають російська православна церква в Україні). За рішенням собору 27 травня 2022 року зі статуту упц видалили згадки про таку залежність. Проте релігієзнавча експертиза Державної служби з етнополітики і свободи совісті дійшла висновку, що упц продовжує зберігати церковно-канонічний звʼязок з російською православною церквою. Тобто ухвалена після початку повномасштабної війни нова редакція статуту не привели до розриву між упц і рпц. Простими словами: упц досі залишається частиною рпц.
Під час обшуків в церквах упц неодноразово знаходили багато проросійської антиукраїнської літератури, готівку в російських рублях та іншу російську атрибутику. Для прикладу: ось кілька фото з обшуків у церквах упц, які провела Служба безпеки України у листопаді 2022 року.
Показовим є розслідування команди Bihus.Info про те, як священники упц підтримували російських загарбників. Зокрема, про священнослужителя з Бородянки Віктора Талька, який під час окупації Київщини співпрацював із рашистами і надавав їм інформацію про українських патріотів, а у підвалі його церкви утримували волонтерів.
І таких історій є чимало. Ще кілька випадків:
Тож родич братів-прокурорів Чорнеїв Іван Чорней, який керує кількома релігійними громадами упц у Чернівецькій області, фактично є провідником російських церковних інтересів у регіоні, і може використовувати релігійну діяльність для поширення впливу країни-агресора.
