Конфлікт навколо виборів ректора Національного університету «Києво-Могилянська академія» тримається в топі новин вже не перший тиждень. Завдяки цьому майже непоміченим залишився секс-скандал ректора Київського національного університету імені Шевченка, якого називають ставлеником голови ВРУ Руслана Стефанчука. Також поза увагою правопорушення, пов’язані з корупцією, що відбуваються у Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти (інформація з постанови Шевченківського районного суду міста Києва у справі 761/35649/21).
Вимоги про звільнення Міністра освіти і науки України Сергія Шкарлета почали лунати одразу після того як МОН публічно оголосив про неможливість підписання контракту з Сергієм Квітом. Причина – грубі порушення процедури виборів (під час голосування одна зі скриньок для голосування була викрадена, а інша – облита невідомою речовиною), які були зафіксовані на камеру та оприлюднені у відкритому доступі.
Прихильники Сергія Квіта стверджують, що Міністерство освіти і науки України не мало законних підстав не визнавати результати виборів. Натомість саме Міністерство освіти і науки, коли його очолював Квіт у 2015 році, не маючи на те законних повноважень, вирішило не визнавати результати виборів у Національне агентства із забезпечення якості вищої освіти. Причина банальна – тодішньому Міністру не сподобався склад, який був обраний з’їздами студентів, науковців та представників вишів. Мотиви Квіта заблокувати Агентство стали зрозумілі пізніше, коли після своєї міністеріади він цю структуру і очолив за результатами конкурсу. Щоправда сам конкурс пізніше було визнано незаконним рішенням Верховного Суду.
Також прихильники Квіта аргументують свої заклики звільнити Міністра фотографією Шкарлета з Табачником (екс-міністром освіти часів Януковича), закидаючи їм співпрацю протягом 2010-2014 років. На аргумент про те, що у 2011 році саме Квіт поставив свій підпис під так званим листом української інтелігенції до Віктора Януковича щодо підтримки його «боротьби з корупційною системою», відповіді не знаходять.
Офіційний веб-сайт судової влади України не містить інформації щодо оскарження кимось з учасників виборчого процесу у Києво-Могилянській академії дій Міністерства освіти і науки України стосовно невизнання результатів виборів. Вочевидь, Квіт та його команда вирішили змусити владу визнати себе переможцями виборів не через доведення своєї правоти у судовий спосіб, а через тиск вулиці. При цьому до акцій вже залучаються студенти, яким офіційно дозволено не відвідувати заняття на час протесту, та деякі опозиційні політики.
Таким чином, подвійні стандарти та маніпуляції під час боротьби за владні посади продовжують знаходити своє місце і сьогодні, в умовах загрози повномасштабного вторгнення російських військ до України. Залишається сподіватися, що органи безпеки України не допустять використання замовлених мітингів у війні за міністерське крісло для дестабілізації ситуації російськими загарбниками.
