В лютому писав про загальні тенденції такого яскравого та цікавого сучасного явища початку ХХІ століття, як популізм. В Україні це проявилося під час останніх президентських виборів. Тому повторюся.
Оскільки, вважаю, що сьогоднішній популізм – це свого роду маркер того, що суспільство прагне змін. І його треба розглядати не як загрозу, а можливість. Загрозу суспільному розвитку якраз несе правляча верхівка.
Sine ira. Так в чому ж полягає сила сьогоднішнього популізму?
1. Він грає не за правилами.
2. Він зневажає класичні політологічні схеми та не дотримується жодних ідеологічних напрямних.
3. Він кардинально змінює політичну структуру суспільства, яка склалася ще з часів французської революції, та заснована на протистоянні “правих” і “лівих”.
4. Замість цього він вводить двоподіл – “периферія” проти “центру”, “народ” проти “істеблішменту”.
5. Популізм направлений проти правлячого класу, який сприймається як олігархія, що живе лише власними інтересами.
6. Тому його можна розглядати, як відповідь народу істеблішменту, який повністю втратив зв’язок з суспільством.
7. Популізм в усьому цьому спирається на те, чого прагнуть прості люди. Недарма populus означає “народ”. І сприймайте це як хочете.
Vox populi…
для ІНФОРМАТОРа
