На Волині попрощалися із воїном 10 огшбр Миколою Сорочуком (ФОТО)

У Волинській області попрощалися із загиблим під час виконання бойового завдання в районі проведення ООС військовослужбовцем 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади ЗСУ 22-річним Миколою Сорочуком.

Панахида за військовослужбовцем відбулася у суботу, 25 січня, спершу в рідному селі бійця, а згодом у Свято-Троїцькому кафедральному соборі в Луцьку, передають “Волинські новини”.

Очолив заупокійне богослужіння в соборі Луцький і Волинський митрополит Михаїл.

“Війна передбачає і має у своїй основі страждання і смерть, але, попри страждання і смерть, є ще велике бажання жити в мирі, щоб наступив мир, щоби над головами родини було мирне небо. До чоловіків, про яких кажуть, що це сильна половина людства, відноситься цей особливий хист захищати своїх ближніх ціною власного життя, захищати мир над головами своїх рідних ціною власного життя.

Війна – це не романтика, хоча розпочинається в розумі чоловіків як якийсь романтичний вчинок, але, коли потрапляєш на службу в армію або на військові навчання, або на фронт, то усвідомлюєш, що таке життя, смерть, втрата побратима, наскільки вона швидко може трапитися. Ще п’ять хвилин тому ви разом їли скибку хліба, зненацька розпочалася стрілянина і вже його немає, він не дихає. Ось так швидко може закінчитися людське життя – на фронті”, – сказав священник.

Опісля богослужіння в храмі на Театральному майдані провели громадську панахиду та вшанували пам’ять бійця хвилиною мовчання.

“Хочу запевнити, що ми не опустимо руки і гідно дамо відсіч окупантам, які підступно з-за кута ворожою кулею вбили нашого побратима”, – сказав бойовий побратим, прапорщик 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади Валерій Борзенко.

На прощанні була присутня і дівчина загиблого, парамедик батальйону “Госпітальєри” Ярина Чорногуз.

“Є такі люди, як Микола, для яких це покликання. Він – воїн, а не 22-річна дитина. Він любив свист пуль над головою. Він був швидкий, спритний, кмітливий, вмів усе робити. Це було його, він цим жив. Знаєте, є люди, які ідуть захищати, не тому, що так треба, не тому, що там платять великі гроші, а тому, що вони більше нічого робити не можуть. Він і я – ми такі… Знаєте, що саме російські окупанти вбивають там? Вони вбивають не можливість щасливо жити тут із грошима, сім’єю, у комфортному споживацькому світі. Вони не це вбивають. Вони вбивають пристрасть, почуття справедливості, палкість, войовничість”, – сказала Ярина Чорногуз.

Також вона пригадала одну з розмов з Миколою – про війну.

“Краще один рік наступальної війни, в якій загинуть багато людей, аніж 10 років такої війни, як оця, від якої всі божеволіють. Краще хай син прийде на могилу до батька, аніж до нього в дурдом”, – цитувала Чорногуз полеглого військового.

Поховали бійця на Алеї слави на кладовищі в Гаразджі.

Нагадаємо, сьогодні окупанти тричі порушили “тишу”, під Березовим працював снайпер.