Поки Дмитро Разумков закликає Олексія Данилова точно назвати народних депутатів, на яких, на його думку, чиниться тиск з боку олігархів, в Україні все голосніше йде розпил місцевого бізнесу. Крім секретаря РНБО про це вже заговорили в США, а також Туреччині та Польщі.
Одна з причин – можлива заборона експорту українського металобрухту, а точніше не сам заборона, а те, яким чином українські олігархи намагаються його “продавити”. Першими ознаки недобросовісної конкуренції з боку України помітили американці. На сторінках “Yahoo! Finance” вийшла публікація, в якій наші західні партнери озвучують тезу: “Чи варто надавати допомогу Україні, економіка якої знаходиться в ручному управлінні у місцевих олігархів? “. Як приклад вони наводять кейси з ринком землі, на який не пускають нікого без українського паспорта, і війну металургів з брухтозаготівельниками, в якій представники США нарахували цілий ряд порушень принципів ринкової торгівлі.
Але, якщо американцям і без того вистачає проблем, після виходу з Афганістану, то за повідомленням ділового інтернет-видання UBR.ua, вже Туреччина і Польща починають підозрювати щось недобре в сучасній Україні. Але ж саме вони, до слова, є одними з основних союзників нашої країни в питаннях інтеграції в ЄС та НАТО. Так, в декількох ЗМІ Туреччини і Польщі вже вийшли публікації, в яких звучать тези “Позбавити Україну статусу країни з ринковими відносинами” і “Чи надійний партнер Україна?”.
Українські металурги відкрито заявляють, що хочуть позбавити Туреччину нашого брухту, щоб підвищити свою металургійну конкурентоспроможність. Але для цивілізованих країн важливо, якими методами вводиться заборона на експорт. Очевидно, що наші методи для Туреччини є неприпустимими: картельна змова, створення штучного дефіциту, тиск на владу і т.п. Навряд чи це сподобається країні, що останні роки всіляко підтримує Україну. Не дарма в одному з матеріалів турецьких ЗМІ ситуацію з нашим ринком чорного брухту порівнюють з імпортом з Росії нітрату амонію. Саме через подібні з нашими металургами маніпуляції США вже розглядає можливість позбавити росіян статусу країни з ринковою економікою.
Польща, спостерігаючи за тим, що відбувається, морально готується до того, що після Туреччини настане і її черга. І тут нікого не заспокоїть той факт, що поляки входять в ТОП-3 найбільших торгових партнерів України.
У підсумку – стратегія Офісу Президента зрозуміла: імітувати активність в міжнародних відносинах, зберегти рейтинг Зеленського і переобратися на другий термін. Ось тільки залишається питання – чи не буде самотньо Володимиру Олександровичу на міжнародній арені, в цьому самому другому терміні?
Як же вони дістали! Людям від заводів нема чим дихати, а держава, замість того, щоб тиснути на олігархів, що труять людей, тисне на бізнес, що прогодувати олігархів. Сюр! Голосувала за Зеленського і сподіваюсь, що він вистоїть перед цими свинями. Бо що тоді робити у цій країні ворів та хабарників?