Китай прагне поповнити свої стратегічні запаси нафти дешевою російською нафтою, що є ознакою того, що Пекін зміцнює свої енергетичні зв’язки з Москвою, у той час, як Європа працює над забороною імпорту через війну в Україні, повідомляє Bloomberg.
“Пекін веде переговори з Москвою щодо закупівлі додаткових поставок, за словами людей, обізнаних про план, які попросили не називати їх імені, оскільки справа є приватною. Нафта буде використовуватися для поповнення стратегічних запасів нафти Китаю, і переговори ведуться на урядовому рівні без безпосередньої участі нафтових компаній, сказав один із співробітників”, – пише видання.
Деталі щодо обсягів чи умов потенційної угоди ще не визначені, і немає гарантій, що угода буде укладена, – сказало одне з джерел.
Нафтопереробні заводи в Китаї таємно купували російську нафту з моменту вторгнення, навіть попри те, що новий сплеск COVID-19 позначився на споживанні найбільшого у світі імпортера нафти, пише видання.
Китай публічно не розкриває розмір своїх запасів нафти, але низка компаній використовують такі інструменти, як супутники, з метою їх оцінки. За деякими прогнозами, країна має можливість зберігати понад 1 мільярд барелів сукупних комерційних і стратегічних запасів. Сторонні оцінки також вказують на те, що останнім часом постачання збільшилося через спалах COVID-19.
“Є можливість поповнити запаси, і для них буде хорошою можливість, якщо їх буде отримано на комерційно привабливих умовах”, – сказала Джейн Се, старший нафтовий аналітик у компанії даних та аналітики Kpler.
За оцінками Kpler, загальні запаси нафти становлять 926,1 млн барелів у порівнянні з 869 млн барелів у середині березня, але все ж таки на 6% нижче рекордного показника у вересні 2020 року. Для порівняння, ємність Стратегічного нафтового резерву США становить 714 млн барелів. Наразі у ньому близько 538 мільйонів барелів.
Минулого року Китай продав нафту зі своїх стратегічних резервів, в історичній спробі приборкати ціни на нафту, які різко зросли, коли основні економіки оговтувалися від пандемії. Але це не мало бажаного ефекту, лише виснаживши запаси і підвищивши ймовірність того, що Китаю потрібно поповнити запаси за вищими цінами.
