У притулок громадської організації “Дім Сірка”, що на Івано-Франківщині, 9 липня привезли 10 собак з Харківщини. Господарі декотрих тварин загинули через ракетні обстріли росіян. Тепер коти й собаки чекають на нових власників.
Про те, хто рятує чотирилапих із міст, де тривають бойові дії, на які труднощі натрапляють волонтери, надаючи притулок тваринам на Прикарпатті, навіщо евакуйованим котам і собакам зоопсихолог та якої допомоги зараз потребує “Дім Сірка”, Суспільному розповіла директорка організації Наталія Когут.
“Щенячий патруль”
“У нас є люди, які їздять у “гарячі точки” і рятують покинутих тварин. Вони себе називають “щенячий патруль”. З нами працюють уже місяць. Допомагають грошима, допомагають докупити вольєри, щоб можна було врятувати більше тварин, які потребують негайної допомоги. То вже, мабуть, третій раз вони нам привозять тварин”, – каже Наталя Когут.
http://www.facebook.com/100004219207616/videos/994652877877315/
“Тварини лягають під колеса, щоб їх врятували”
За словами волонтерки, собаки “вискакують на гул автівок”.
“Тварини чекають, коли їх хтось візьме. Є дуже багато котів, але їх немає кому віддавати. Вони просто лягають під колеса автомобілів, щоб їх врятували. Бути там і обирати, хто вскочить у цей “човен порятунку”, а хто залишиться, дуже важко”, — говорить Наталя Когут.
“Багато тварин — у важкому стані. Вони чекають господарів”
Цього разу з Харківщини у “Дім Сірка” привезли двох вівчарок — “хлопчика і дівчинку”. “Хлопчик”, каже Наталія Когут, поїхав до нових господарів. “Дівчинку” стерилізують і також шукатимуть для неї власника.
Крім тваринок, які мали господарів, у “Дім Сірка” привезли ще кількох безпородних собак, зокрема маму з цуценятами. Ці тварини — у важкому стані через парвовірусну інфекцію, а одне цуценя вже померло.
“Зараз нам везуть дуже багато породистих собак. І люди мають можливість безкоштовно взяти гарну породу. Тому безпородні трохи довше чекатимуть господарів”, — розповідає Наталія Когут.
Волонтерка каже, що зараз є попит на невеликих тварин — їх забирають швидко. До прикладу, цуценят такси розібрали за два дні, а їхня мама ще чекає на господаря.
“Маленьких собак розбирають за день-два. Є багато запитів на дрібну породу. Якщо беруть у село, то хочуть велику породу віком до двох років. Собаки, старші чотирьох років, залишаються у притулку довше”, — каже волонтерка.
У “Дім Сірка” волонтери зі “щенячого патруля” уже тричі привозили тварин. Загалом — майже 60 собак. Зараз залишилося приблизно 30.
“Залишилися вісім хаскі, яких забрали з розплідника в Харкові. Їхній господар утік і залишив тварин напризволяще. Вони немолоді — від 5 до 8 років, але дуже контактні, дуже добрі. Виють ночами, бо хочуть додому. Алабаїв багато є. Дуже багато великих породистих тварин”, — розповідає Наталя Когут.
Навіщо тваринам зоопсихолог
Директорка “Дому Сірка” каже, тварини перелякані “прильотами”, пострілами. Є собаки, які не виходять з будок вже місяць — бояться шуму.
“Декілька евакуйованих тварин агресивні до інших собак, бо, ймовірно, боролися за їжу одне з одним. Часто, коли їх привозять у притулок, вони — як “скелети”. Помітно, що не їли по кілька тижнів”, — говорить Наталія Когут.
Тому, додає керівниця “Дому Сірка”, є потреба в зоопсихологу. Він має працювати з тваринами, яких привезли з територій, де ведуться бойові дії. Такі психологи є в притулку у Латвії, з якими співпрацює “Дім Сірка”. Команда “щенячого патруля” пообіцяла Наталії Когут також знайти таку людину.
Чого зараз потребує “Дім Сірка”
Волонтерка каже, що “Дому Сірка” допомагають благодійники. Наприклад, з-за кордону передають сухі корми для тварин. Потреба в них є постійно, бо у новому притулку каш для собак не варять. Також є потреба у пшоні.
“Тварини, які приїхали до нас зі сходу, харчами не перебирають — їдять, що дають”, – говорить Наталія Когут.
http://www.facebook.com/100004219207616/videos/750032456326819/
Також “Дім Сірка” потребує мисок та повідців. Наталія Когут каже, що доведеться прилаштувати у притулку ще багато евакуйованих тварин.
“Сьогодні мені дівчина написала із зооцентру стерилізації тварин у Миколаєві, що їх обстрілюють. А я не навіть не знаю, що відповісти, бо розумію, що це не 30 тварин, а більш як 100”, — говорить Наталія Когут.
Історія про двох хаскі
Наталія Когут пригадує історію, що трапилася більш як два місяці тому, коли у притулок привезли двох хаскі з Харкова.
“Виявляється, напередодні евакуації господарів собаки втекли. Таке трапляється — тварини від шоку вибивають вольєр”, — розповідає волонтерка.
З її слів, у притулку собак одразу прилаштували, а вже через тиждень у них з’явилися нові господарі — вони побачили пост про тварин у соцмережах. Трохи згодом і старі господарі собак, які евакуювалися до Чернівців, також прочитали цей пост і написали на сторінку “Дому Сірка”.
“Нові власники побачили, як хаскі танцювали і вили, коли зустріли старих господарів, і зрозуміли, що варто віддати собак”, — пригадує Наталія Когут.
“Багато людей рятують тварин з-під обстрілів”
Волонтерка каже, що багато людей рятують своїх тварин з-під обстрілів.
“Хлопці на передовій рятують і нас, і тварин. Можливо, якщо кожен піклуватиметься про тих, хто потребує допомоги, ми ще більше наблизимо перемогу”, — говорить Наталя Когут.
