Клімкін Павло Анатолійович – український державний діяч і дипломат російського походження, з 19 червня 2014 року — Міністр закордонних справ України в першому та другому урядах Арсенія Яценюка та в уряді Володимира Гройсмана.
Фото: focus.
Народився 25 грудня 1967 року у місті Курськ, центрі однойменної області ,Російської РФСР СРСР.
Освіта та кар‘єра
У 1991 році закінчив факультет аерофізікі і космічних досліджень Московського фізико-технічного інституту за спеціальністю “Фізика і прикладна математика”.
У 1991-1993 роках працював науковим співробітником Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона Національної академії наук України.
З 1993 року Клімкін працює в МЗС України.
У 1993-1997 роках обіймав посади аташе, третього, другого секретаря департаменту військового контролю і роззброєння МЗС України.
У 1997-2000 роках – третій, другий секретар посольства України в ФРН з науково-технічним і політичних питань.
У 2000-2002 роках – перший секретар, радник департаменту економічного співробітництва МЗС України, займався питаннями ядерної та енергетичної безпеки.
У 2002-2004 роках – начальник відділу економічного та секторального співробітництва з Євросоюзом департаменту євроінтеграції МЗС України.
У 2004-2008 роках – радник-посол посольства України у Великій Британії.
У 2008 році він очолив департамент европейского союзу.
У 2008-2010 роках – директор департаменту Євросоюзу МЗС України.
У 2010-2012 роках обіймав посаду заступника міністра закордонних справ України.
З 2011 по 2012 рік – заступник міністра закордонних справ України – керівник апарату.
Курирував європейський напрям. За його участю готувалося угоду про асоціацію з ЄС, яка передбачає створення зони вільної торгівлі між Україною і Євросоюзом. У березні 2012 року Клімкін від імені України парафував документ.
З 2012 року по червень 2014 року був послом України в Німеччині.
Парламент України 19 червня 2014 по пропозицією президента України Петра Порошенка схвалив призначення Павла Клімкіна міністром закордонних справ країни. Відповідний проект постанови підтримали 335 парламентаріїв при необхідному мінімумі в 226 голосів.
Робота міністром
Міністр Клімкін та державний секретар США, Джон Керрі, на початку двосторонньої зустрічі у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, 25 червня 2014 року Згідно з постановою Верховної Ради України № 1528-VII від 19 червня 2014 року, яку підписав Голова Верховної Ради України Олександр Турчинов, Павла Анатолійовича Клімкіна було призначено на посаду міністра закордонних справ України. Під час голосування за пропозицію Президента призначення Клімкіна підтримали 335 народних депутатів України з 411 зареєстрованих у сесійній залі, при тому, що фракція партії «Свобода» не голосувала з принципових міркувань. Після цього в парламенті новий міністр склав присягу українському народові. У деяких засобах масової інформації зазначалося, що звільнення Андрія Дещиці зі своєї посади напряму пов’язано з інцидентом біля посольства Російської Федерації в Україні. Так деякі російські мас-медіа, зокрема «gazeta.ru», зазначали, що саме завдяки цьому інциденту Клімкін очолив міністерство. Однак, інші журналісти, зокрема Сергій Лещенко, говорили про те, що рішення про призначення Клімкіна було ухвалено задовго до подій 14 червня на Повітрофлотському проспекті. У своїй статті, присвяченій першим призначенням нового Президента, Лещенко також висловив думку, що «Павло Клімкін останні роки був обличчям європейської інтеграції України».
Призначення Клімкіна на цю посаду було сприйнято доволі позитивно серед експертів з міжнародних відносин та політиків. Зокрема, про його кандидатуру добре висловились правознавець і дипломат Олена Зеркаль, колишній генеральний консул України у Стамбулі Богдан Яременко, народні депутати України Григорій Немиря та Леся Оробець. А білоруський журналіст Павло Шеремет в інтерв’ю російському телеканалу «Дождь» зазначив: “…цікава фігура нового міністра закордонних справ… …призначення Клімкіна призведе до розриву шаблону у багатьох російських політиків, політологів, журналістів і пропагандистів…”
Призначення Клімкіна на посаду міністра припало на час одного з найбільших викликів українській дипломатії. На час російсько-української війни від міністерства закордонних справ та усіх українських дипломатів вимагалася реформа українського дипломатичного корпусу. Зокрема, за твердженням Богдана Яременка, міністерство було розбалансоване з часів президентства Віктора Ющенка та Віктора Януковича, також він зазначив, що відомство не фінансувалося в достатній мірі вже кілька років. Окрім того, однією з найважливіших задач нового міністра було відновлення діалогу з Росією задля припинення російсько-української війни. Своє перше програмне інтерв’ю на посаді міністра Павло Клімкін дав журналісту Hromadske.tv Мустафі Найєму 20 липня 2014 року одразу після збиття Boeing 777 біля Донецька. Згодом Павло Клімкін також дав інтерв’ю російському телеканалу РБК, яке було знято з трансляції редакцією каналу. До ефіру РБК пустив лише невелику частину запису — ту, що стосувалася газових переговорів між Росією й Україною. У той же час міністерство закордонних справ заявило, що інтерв’ю було піддано редакцією цензурі. Зокрема, було вирізано частину ефіру, де міністр розповідав про європейський вибір України, повернення Криму, а також про те, що агресія Росії збільшує рівень підтримки НАТО тощо.
Після проведення позачергових парламентських виборів 2014 року на першому засіданні Верховної Ради VIII скликання, у четвер 27 листопада перший уряд Арсенія Яценюка пішов у відставку. 2 грудня за кандидатуру Клімкіна на посаду міністра закордонних справ проголосував 351 депутат з 388-ми, зареєстрованих у залі засідань.
14 квітня 2016 року після призначення прем’єр-міністром України Володимира Гройсмана він вніс на розгляд народних депутатів новий склад українського уряду, який парламент проголосував 239 голосами «За» народних депутатів.
Реформа дипломатичного корпусу
Після призначення Клімкіна міністром багато послів України були відкликані з країн, де перебували, що було пов’язано з очікуваними кадровими змінами. Окрім того Павло Анатолійович запропонував запровадити тестування для працівників дипломатичної служби, яке мало б стати визначальним при прийнятті на роботу та отриманні закордонних призначень. Зокрема тести, які мають складати дипломати, будуть складатися з п’яти блоків: «Україна» (історія, культура й економіка), «Світова культура», «Країнознавство» (історія, політика, економіка та культура країн перебування), «Спеціалізація» (економіка, європейська інтеграція, міжнародні організації та право, консульські питання), а також «Дипломатичний протокол». Окрім того, планується запровадити спеціальні тренінги для дипломатів, а також введення правила обов’язкового володіння мінімум двома іноземними мовами. За розрахунками команди міністра таку систему планується запровадити вже з 2015 року.
За словами Павла Клімкіна, ставши керівником міністерства закордонних справ України, він вирішив запровадити так звані «хабові посольства» для того, щоб бачити ситуацію не лише в окремих державах, але й в усьому регіоні. Також він додав, що Україна — важлива європейська країна з певними глобальними амбіціями, тому такі хабові посольства планується впровадити не лише там, де є класичні партнери як Сполучені Штати Америки і Європейський Союз, але й у Китаї, Південно-Східній Азії,Південній Америці тощо.
Родина
Одружений, батько двох синів. Дружина глави МЗС Павла Клімкіна, Наталія, працює першим секретарем посольства України в Нідерландах. Вона значиться і серед числа українських дипломатів в Гаазі.
Декларування доходів і майна
Згідно з декларацією про доходи за 2013 рік, Клімкін заробив у 2013 році 44 тисячі гривень, а члени його сім’ї — 537 тисяч гривень, у тому числі 521 з них було отримано від передачі в оренду майна. Сім’я володіла двома машинами — BMW X5 та Škoda Felicia, 2008 і 2000 років випуску. окрім того, члени родини володіли двома квартирами на приблизно 50 і 164 квадратних метрів. Станом на кінець 2014 року Павло Анатолійович Клімкін заробив у тому році 99 тисяч гривень, а члени його сім’ї — 149 тисяч гривень, у тому числі 132 з них було отримано від передачі в оренду майна.
Станом на той же рік він заробив 611 тисяч гривень, у тому числі дохід від відчуження майна — 536 тисяч гривень. Члени родини також заробили 369 тисяч гривень, у тому числі дохід від відчуження майна — 215 тисяч гривень. Станом на той же рік члени сім’ї Клімкіна володіли земельною ділянкою площею 1000 квадратних метрів і двома квартирами — 68 і 30 (третина жилої площі) квадратних метрів. Також автомобіль Škoda 2000 року залишався на той час у власності міністра, а у членів родини був автомобіль Volvo S40 2008 року.
Нагороди та почесні звання
Почесна грамота Кабінету Міністрів України (серпень 2009);
Подяка Міністерства закордонних справ України (грудень 2009).
