31 березня в Україні відбулися чергові президентські вибори. Переможця не вдалося обрати у першому турі, тому українці обиратимуть Головнокомандувача у другому турі.
ІНФОРМАТОР вирішив розібратися, чим небезпечний другий тур та які ризики постають перед Україною.
Головним досягненням першого туру виборів стала перемога демократії.
Демократія на виборах
Побоювання щодо фальсифікацій, використання адміністративного ресурсу та підкупу виборців виявилися перебільшеними. Порушень було не так багато, щоби можна було сказати, що вони вплинули на остаочний результат голосування.
Підкуп виборців не став критичним у розподілі голосів. Позитивну роль зіграла заборона фотографувати бюлетень, порушуючи таємницю голосування. Це дало змогу виборцям взяти гроші в одного кандидата, а проголосувати за “покликом серця”. Також спрацював фактор страху, адже за фотографування у кабінці виборець міг понести покарання.
У Сполучених Штатах Америки заявили, що попри тиск Росії, попри окупацію, попри дезінформацію вибори були чесними й вільними, а результатам можна довіряти. Посли країн “Великої сімки” відзначають, що перший тур президентських виборів, проведений 31 березня, пройшов в конкурентній боротьбі й в основному у мирній і безпечній атмосфері.
Україна довела, що продовжує рухатися у бік демократичної Європи. У нас президентом може стати будь-хто, все залежить від голосу кожного. Цим ми кардинально відрізняємося від Росії, де вибори проходять без вибору.
Реванш Кремля
Реванш Кремля міг відбутися вже у першому турі виборів. Але не відбувся, попри те, що, як показують результати ЦВК, такий ризик був. У другому турі ймовірність реваншу залишається високою, переконаний письменник Лесь Подерв’янський. Як казав Подерв’янський в ефірі програми “Рандеву”, шанс загарбати Україну Московія має досі, проте могла використати його вже у першому турі президентських виборів.
За його словами, РФ достатньо було віддати Україні Донецьк і Луганськ, щоб виборці обрали зручного для Кремля кандидата. Для максимальної впевненості Путін міг пожертвувати й Кримом, тоді шансів для продовження європейського шляху в України не залишалося б зовсім. Проте агресор, впевнений сатирик, сподівається на реванш в Україні меншими зусиллями.
Помилки, які не вибачають
Високий результат (30.22%) Володимира Зеленського на виборах – це крик душі українського народу, зневіра у владі. Під час своєї каденції команда Порошенка допустила занадто багато помилок, які не вибачаються так просто і які відчув на собі чи не кожен українець. Влада занадто довго не звертала увагу на проблеми людей, вважала, що “армії, мови, віри” вистачить для перемоги.
Стратегія президента повністю провалилася через відсутність інтересу до проблем людей, через байдужість до політичних вбивств, через корупцію у владних структурах. Результат першого туру президентських виборів – це реакція населення на безвідповідальність влади. І не важливо, яке прізвище у цієї “реакції”. Важливо, що через тотальний відчай вона виливається у протест проти панівних еліт.
Зеленський – це не феномен. Зеленський – це будь-хто, тільки б знову не чинна влада, тільки б не бачити “ці обличчя” знову, тільки б не прокидатися з відчуттям задуреності…
Гірше не буде
Ви чули ці слова не один раз, а, можливо, й самі повторюєте їх. “Гірше не буде” – це ще один вирок владі. Безвідповідальна влада – безвідповідальний народ.
Кампанія Порошенка пройшла повз душу і розум більшості громадян. Після п’яти років війни суспільство вже не готове ставити національні інтереси вище власних, воно розпочало життя в іншій площині світосприйняття. Влада цього не врахувала, а тому отримали такий результат.
Виклики
Які виклики постають перед українським суспільством напередодні другого туру виборів президента України?
Петро Порошенко з найвищим антирейтингом зумів вийти у другий тур, де зустрінеться з Володимиром Зеленським. Попри розслідування про розкрадання “оборонки” наближеними до президента людьми, попри майже нульові показники у боротьбі з корупцією, попри нерозкриті вбивства громадських активістів і журналістів – Порошенко чітко вибудував курс, яким зараз рухається Україна. Це не виправдання президента, а лише констатація фактів.
Зараз Україна може бути впевнена у підтримці міжнародної спільноти. Ми контролюємо ситуацію і даємо відсіч РФ на Донбасі. Ми відроджуємо українську культуру, мову й церкву. Можливо, для українців цього замало, проте це ключові напрямки, за які відповідає президент України.
А тепер проаналізуємо позиції Володимира Зеленського у тих питаннях, за які відповідає президент.
Зеленський хоче, щоби на Донбасі, перш за все, перестали стріляти. “Ось ці домовленості, я думаю, не дуже складні. Мені здається, що можна домовитися. Перше – перестати вбивати. Це важливо – зберегти наших людей”, – заявив він в одному з інтерв’ю.
Схоже, Зеленський не розуміє, що “перестати стріляти” має Росія, і що саме РФ не виконує “мінські домовленості”.
Якщо Україна перестане стріляти у відповідь – не стане України. Якщо Росія перестане стріляти – не буде війни. Домовлятися Україна вже намагалася – Росія нехтує всіма домовленостями. Виходить, Зеленський пропонує здатися?
Про Крим власник студії “95 квартал” говорить з ностальгією, але не каже, як його повернути. В одному з перших інтерв’ю він заявив, що про Крим можна тільки згадувати. Чи такий Головнокомандувач нам потрібен для перемоги над Росією? Питання риторичне.
Зеленський “не ходить туди, куди не кличуть”. “У мене питання по НАТО. Що це? Війська, які будуть захищати нас від агресорів? Якщо будуть — добре, йди домовся тихо… У будь-який союз на умовах, при яких ми не втрачаємо незалежність нашої держави, – прекрасно! Але нехай нам скажуть, де нас чекають. Може, ЄС до нас стукає: “Хлопці, будь ласка, чого ви відмовляєтеся?” Ні. Не чути”, – говорив кандидат у президенти в інтерв’ю журналісту Дмитру Гордону. Пізніше він змінив свою позицію щодо ЄС і НАТО, але, як кажуть, “осадок остался”.
Висловлювання Зеленського про “німецьку порноактрису”, підтримку російської мови, небажання виходити на контакт з журналістами, тісна співпраця з олігархом Ігорем Коломойським — все це ми зараз опустимо.
І на кінець. Повна відсутність досвіду – неймовірний мінус кандидата Зеленського. Україна знаходиться у надскладному стані. Злість, образа, ненависть пройдуть, а нам тут далі жити. Добре було б залишитися жити в Україні, а не у державі, яку Зеленський продемонстрував у своєму серіалі “Слуга народу”, де вона розпалася на десятки областей. У серіалі, до речі, цинічно знущаються з українських патріотів, мови і курсу, яким йде Україна.
У другому турі ми обиратимемо між Петром Порошенком і “котом в мішку”. Коли в тебе порізаний палець, не варто рубати собі руку. Вже 21 квітня Україна проходитиме тест на громадянське суспільство. Тест, який ми вже провалювали.
Нагадаємо, раніше політичний експерт розповів про реванш Росії в Україні.
для ІНФОРМАТОРа
Один кращий другого.,,,за що таке горе укравні?
Шанс завжди є у живих людей, він відсутній тільки у мертвих!!!