Народний депутат від Радикальної партії Олега Ляшка Андрій Лозовий вважає прийняття “мовного закону” історичною перемогою.
Про це він розповів у кулуарах парламенту кореспонденту ІНФОРМАТОРа.
На питання журналіста, чи має прийнятий Радою законопроект про забезпечення функціонування української мови як державної юридичні недоліки, нардеп відповів, що будь-який законопроект можна правити до нескінченності.
“Але сьогодні Рада прийняла історичний законопроект, рішення, яке відновлює історичну справедливість попри те, що нашу мову десятки разів у тій чи іншій формі за сотні років забороняли.
Те, що сьогодні відбулося – це не тільки перемога парламенту, а і тих прекрасних людей, які вийшли сьогодні на мітинг біля Ради, це і перемога тих людей, яких вже на світі немає, які проливали кров за Україну, за українську мову, за українську ідентичність”, – зазначив народний обранець.
Лозовий додав, що надзвичайно пишається тим, що фракція Радикальної партії Олега Ляшка – єдина, яка дала сто відсотків голосів за цей закон.
“Звичайно, треба багато чого допрацьовувати, сьогодні Рада прийняла алмаз, який потрібно відшліфувати у діамант”, – резюмував політик.
Нагадаємо, Почесний патріарх Православної церкви України Філарет прокоментував журналісту ІНФОРМАТОРа прийняття “мовного закону”.
Скоро в кадр не влезт!
?Они ратуют за “мову”?А Шевченко Вы читали господа?Или теперь и Шевченко обьяаите врагом?
Якби ви знали, паничі,
Де люди плачуть живучи,
То ви б елегій не творили
Та марне бога б не хвалили,
На наші сльози сміючись.
За що, не знаю, називають
Хатину в гаї тихим раєм.
Я в хаті мучився колись,
Мої там сльози пролились,
Найперші сльози! Я не знаю,
Чи єсть у бога люте зло,
Що б у тій хаті не жило?
А хату раєм називають!…..
Мене там мати повила
І, повиваючи, співала,
Свою нудьгу переливала
В свою дитину… В тім гаю,
У тій хатині, у раю,
Я бачив пекло… Там неволя,
Робота тяжкая, ніколи
І помолитись не дають.
Там матір добрую мою,
Ще молодую — у могилу
Нужда та праця положила.
Там батько, плачучи з дітьми
(А ми малі були і голі),
Не витерпів лихої долі,
Умер на панщині!..
Мені аж страшно, як згадаю
Оту хатину край села!
Такії, боже наш, діла
Ми творимо у нашім раї
На праведній твоїй землі!
Ми в раї пекло розвели,
А в тебе другого благаєм.
З братами тихо живемо,
Лани братами оремо
І їх сльозами поливаєм.
А може й те ще… ні, не знаю,…
Смієшся, батечку, над нами
Та, може, радишся з панами,
Як править миром! Бо дивись:
Он гай зелений похиливсь,
А он з-за гаю виглядає
Ставок неначе полотно,
А верби геть понад ставом
Тихесенько собі купають
Зелені віти… Правда, рай?
А подивися та спитай,
Що там твориться у тім раї!
Звичайне, радість та хвала
Тобі єдиному святому
За дивнії твої діла!
Отим-бо й ба! Хвали нікому,
А кров, та сльози, та хула, —
Хула всьому! Ні, ні! Нічого
Нема святого на землі…
Мені здається, що й самого
Тебе вже люди прокляли!
Свой личный дневник, всю свою прозу и всю драматургию и три четверти поэзии Шевченко написал по русски. Кого там надо отшлифовать?