Останні рішення Окружного адміністративного суду міста Києва продемонстрували власну заангажованість та підтвердили увесь рівень недовіри суспільства до судової реформи. Визнання націоналізації головного банку країни – “ПриватБанку” незаконним та призупинення перейменування православної церкви Московського патріархату змусили українців відчути повернення до часів режиму Януковича. Тоді все робилося “по дзвінку зверху”, а як зараз?
ІНФОРМАТОР вирішив розібратися, які скандальні рішення виносив Окружний адміністративний суд Києва та чому судова реформа не змогла вплинути на них.
Окружний адміністративний суд Києва
Окружний адміністративний суд з 2010 року очолює суддя Павло Вовк. Він тісно співпрацював з владою часів Януковича. Незважаючи на однозначний зв’язок з одіозними представниками режиму Януковича, він до цих пір – голова суду та виносить найрезонансніші рішення. Для усвідомлення статків судді пропонуємо ознайомитися з його декларацією.
За часів Майдану цей суд виніс більше десятка незаконних рішень про необхідну заборону Майдану. Після Революції Гідності саме через цей суд система протидіяла всім спробам реформувати країну. Наприклад, рішенням суду було заборонено люструвати одіозного виконуючого обов’язки прокурора Києва Валендюка. Велика кількість міліціонерів, звільнених під час переатестації, відновилися саме завдяки рішенню Окружного суду.
Валендюку, який працював під час правління Януковича, вдалося уникнути люстрації саме через Окружний адміністративний суд України. Він подав позов з проханням заборонити його звільняти. Вже наступного робочого дня, в понеділок, 20 жовтня, з’явилося судове рішення заборонити Генпрокуратурі звільняти прокурора Валендюка від займаної посади.
“Схеми” випустили розслідування про те, як київський прокурор уникнув люстрації, зманіпулювавши судовою системою.
Підозрюваних в організації злочинних схем при закупівлі пального за завищеними цінами Сергія Бочковського і Василя Стоєцького затримали у 2015 році. Як відомо, екс-посадовців спричинили збитки державі на суму понад 6,6 мільйона гривень.
У квітні 2018 року Окружний адміністративний суд Києва визнав протиправним і скасував розпорядження Кабінету міністрів України про звільнення Сергія Бочковського з посади голови Державної служби з надзвичайних ситуацій, а Василя Стоєцького – з посади заступника голови.
У 2018 році ректора Національного медичного університету імені Богомольця Катерину Амосову відсторонили через непроведення необхідних іспитів. Однак, Окружний адміністративний суд Києва скасував наказ міністерства про звільнення Амосової і заборонив будь-кому, окрім неї, обіймати посаду ректора.
У тому ж році Окружний адміністративний суд Києва поновив Романа Насірова на посаді голови Державної фіскальної служби України. Насірова підозрювали у причетності до так званих “газових схем Онищенка”. Крім цього, за даними слідства, він впродовж 2015 року ухвалив низку “безпідставних і незаконних рішень” про розстрочення платежів з рентної плати за користування надрами для задіяних у схемі компаній на загальну суму понад мільярд гривень.
Одіозний суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Павло Вовк вже цього року прийняв рішення, що націоналізація “ПриватБанку” відбулася незаконно. Позов до суду подавав колишній співвласник “ПриватБанку” Ігор Коломойський.
В оприлюдненій посольством США та ЄБРР заяві, яку підтримав Євросоюз, йшлося, що у 2016 році міжнародні партнери України підтримали рішення уряду та Національного банку України націоналізувати “ПриватБанк” на вимогу колишніх власників в якості єдиного ефективного методу захисту вкладників банку і стабільності фінансової системи.
Колишня голова Нацбанку Валерія Гонтарєва прокоментувала рішення суду.
“Ви ж розумієте, що це повне фіаско всієї нашої судової системи. Це може закреслити все ті досягнення, які ми зробили за минулі 5 років в країні “, – сказала вона.
Відомий економіст Сергій Фурса визначив рішення суду як національне приниження.
“Пристебніть ремені. Зміни починаються. Ера жадібності гряде. Що таке рішення про незаконність націоналізації насправді? Це не багато і не мало – національне приниження. Країну спочатку згвалтували, а тепер просять вибачитися за це. І країна готова вибачитися. Готова ніяково посміхатися і кивати головою, дивлячись в очі нахабному гвалтівнику. Це приниження. Приниження, на яке українці погодилися самостійно. І тепер питання тільки в тому, чи попросять країну просто вибачиться, або ще й змусять заплатити за моральний збиток гвалтівнику, який був ображений неправедними звинуваченнями”, – написав він у Facebook.
Суддя Павло Вовк не зупинився після скандального рішення щодо “ПриватБанку” та виніс рішення щодо призупинення наказу Міністерства культури України про перейменування православної церкви Московського патріархату.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій вважає абсурдним рішення окружного адміністративного суду Києва про перейменування Української православної церкви (Московського патріархату) і підкреслює, що закон, який зобов’язує УПЦ (МП) змінити назву, продовжує діяти.
Цікаво, що три роки тому журналісти-розслідувачі “Схеми” зафіксували зустріч одіозного судді Павла Вовка з народним депутатом від БПП Олександром Грановським, який, за повідомленням видання “Українська правда” є давнім другом народного депутата Ігоря Кононенка.
https://www.facebook.com/mixailotkach/posts/1042147655854756
Президент України Петро Порошенко відреагував на останні рішення Окружного адміністративного суду Києва.
“Я підтримую пропозицію міністра юстиції і прошу звернутися з проханням, оскільки в даному випадку ми не маємо юрисдикції над діяльністю незалежного органу, до Вищої кваліфікаційної комісії суддів прискорити кваліфікаційну оцінку, в тому числі і в частині доброчесності, із залученням, у разі потреби, громадських активістів, Громадської ради доброчесності для того, щоб перезапустити Окружний адміністративний суд міста Києва і, щоб нарешті він пройшов судову реформу “, – сказав Порошенко.
Київські судді у відповідь на звернення Порошенка стали вимагати відкрити проти нього справу через тиск на судову гілку влади. Вони вимагають від Верховної Ради ініціювання процедури імпічменту ще чинному президенту.
Блогер Юрій Касьянов іронічно назвав суддю Окружного адміністративного суду Києва головною людиною в державі.
“Ось ви будете сміятися, але головний в країні не президент, не олігарх, не шоумен, а звичайний непомітний суддя з характерним прізвищем Вовк з київського Окружного адміністративного суду. МВФ, РНБО, і навіть сам Вселенський Патріарх проти нього просто діти. Раз захоче, націоналізацію ПриватБанку скасує. Накаже, і ПЦУ знову перетвориться в УПЦ. Завтра забере у нас безвіз і обіцяне Гройсманом зниження цін на газ…Реально крутий чувак. Напевно, тільки Ігор Валерійович крутіший”, – написав він.
https://www.facebook.com/brtcomua/posts/2228746923852616
Судова реформа
У 2015 році, коли розпочалася судова реформа, необхідно було внесення змін до Конституції України, а також до низки законів, пов’язаних із системою судочинства. Конституційні зміни розроблялися у співробітництві з Венеціанською комісією. Початком реформи, по суті, стало усунення Верховної Ради від питань призначення та звільнення суддів.
Про початок судової реформи та співпрацю з Венеціанською комісією повідомив і Прем’єр-міністр Володимир Гройсман у 2015 році у Facebook.
“Є шанс закласти фундамент для ще однієї реформи, яку так чекає українське суспільство – судової реформи. Венеціанська комісія відзначила гарну роботу над законопроектом і впевнена, що його прийняття буде важливим кроком вперед на шляху до створення дійсно незалежної судової системи в Україні”, – повідомив він.
https://www.facebook.com/volodymyrgroysman/posts/288908591278062?__xts__[0]=68.ARAL5Kn_UdAOnIvb6NsG-Jj2_-PaO3Tfm_HQqKv7EOKNR5nRGn9evfNv0rRs9RJP0Vvm3ZBLjfHKUtAwlY3FG-SHq60xPSqAKlx2dho2xITEsk0tR6qIThYJ9djWqHilaQ8fAawrhTXW3n79zVv1k8uQEufeKTmkjGjEr02yjKaHfesKT8VEwWbKXRDYOKDtOK24XLsvmosuP3W3-OqiGVebNx4Q9M1xN8tkQ_DsnviW8LHztCoXq_APm9iGtKDLo6pmFPr-z75qnbsKujkmwXyrcy-pIzztV0CD3GrLC-4V4VMTMdyGQwOxpiGYAu1Gb7PUrj9t4Q2MlPspeR8&__tn__=-R
Реформа мала бути трирівневою та з механізмом реформування зверху вниз, що означає необхідність першочергового реформування Верховного суду. Тож, перший рівень – місцеві та окружні суди, другий – апеляційні суди, третій – Верховний Суд. До реформи існував ще один рівень – вищі спеціалізовані суди, які займали місце між апеляційними судами та Верховним Судом. Цей рівень було скасовано.
Керівник проекту ЄС “Підтримка реформ юстиції в Україні” Довидас Віткасукас зазначає, що в його рідній країні – Литві – аналогічну реформу проводили 5 років.
“Обсяг реформ в секторі правосуддя за останні роки вражає, включаючи перезавантаження судової влади, реформу Міністерства юстиції, поліпшення процесуального законодавства”, – оцінив судову реформу він.
Верховний Суд підлягав невідкладної та суттєвої реорганізації. Одним з головних методів реформування стала зміна його кадрового складу. Вперше в історії незалежної України до складу Верховного Суду увійшли вчені, адвокати і правозахисники. Їх відбирали на відкритому конкурсі, який тривав майже рік. В рамках реформи були створені спеціалізовані суди: Вищий суд з питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд.
Вже у 2018 році голова Венеціанської комісії заявив, що за два роки ми зробили дуже великий крок.
“За останні чотири роки було зроблено дуже багато, все зроблено завдяки президенту, парламенту, іншим органам. Було напрацьовано нормативно-правову основу для змін, але треба змінити менталітет людей, суддів, щоб українське суспільство отримало те, чого воно заслуговує”, – заявив Джанні Букіккіо.
“Ті закони, які ви взяли, були напрацьовані спільно з Радою Європи і Венеціанською комісією… Те, що ми спільно зробили, відповідає нашим стандартам, але треба, щоб ці стандарти запрацювали. А це вже повинно зробити українське суспільство”, – сказав глава Венеціанської комісії.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій заявив, що усі закони та рішення щодо судової реформи отримали позитивний висновок Венеціанської комісії.
“…реформа судова. З залученням неймовірної кількості закордонних експертів. До речі, скажу вам, саме по реформі судовій – по кожному закону був висновок Венеціанської комісії. По кожному з цих законів був позитивний висновок Венеціанської комісії. І кожен знає, як я особисто лобіював прийняття Антикорупційного суду”, – заявив він в ефірі програми “Свобода Слова”.
Відео заяви Андрія Парубія з тайм-кодом.
Однак згідно з дослідженням, проведеним Центром “Соціальний моніторинг” і Українським інститутом соціальних досліджень імені Олександра Яременка, 72,6% експертів вважають судову реформу в Україні такою, що реалізована неуспішно.
“Переважна більшість експертів говорить, що реформа реалізована неуспішно”, – сказав на прес-конференції керівник центру “Соціальний моніторинг” Дмитро Дмитрук.
Згідно з цим дослідженням, 84,8% експертів відзначають, що потрібно змінити діючі методи і підходи до проведення судової реформи.
Серед головних негативних наслідків судової реформи професійні юристи зазначили наступне: низький рівень кваліфікації працівників правоохоронної системи відзначили 82,75% респондентів; суттєве зростання судових зборів – 71,75%; збереження корупції в судовій системі – 69%; відсутність реальних змін, в той же час зміни носять чисто декларативний характер – 65%. 84,8% опитаних професійних юристів вважають, що діючі методи і підходи до проведення судової реформи треба міняти.
Нагадаємо, суддя Окружного адмінсуду подав позов проти Порошенка.
для ІНФОРМАТОРа
