Суди різних інстанцій та Центральна виборча комісія України наповнені людьми, які призначалися минулою владою БПП й Народним Фронтом. Сьогодні суди продовжують виносити антидержавницькі рішення, а ЦВК допускати до виборів відверто антиукраїнських осіб.

ІНФОРМАТОР розбирався, хто та як призначив ексголову адміністрації президента Віктора Януковича Андрія Клюєва та проросійського блогера Анатолія Шарія кандидатами у народні депутати України.

Шостий апеляційний адміністративний суд у м. Києві

Шостий апеляційний адміністративний суд у м. Києві зобов’язав ЦВК зареєструвати кандидатами у народні депутати Андрія Клюєва та Анатолія Шарія.

Заступник голови ЦВК Євген Радченко стверджує, що через це ЦВК не може знову відмовити ексчиновнику.

“Ми зобов’язані виконати рішення суду… Рішення суду було повторно розглянуто, і ми не маємо інших документів, які б нам дозволили розглянути… Однакове (рішення, аналогічне попередньому), по суті, ми прийняти не можемо”, – запевнив заступник голови ЦВК.

Одразу після дозволу Шостого апеляційного адміністративного суду у м. Києві зареєструвати одіозних кандидатів Верховний суд зробив роз’яснення, чим скасував рішення суду першої інстанції та зобов’язав Центральну виборчу комісію перевірити усі факти присутності чи відсутності Анатолія Шарія та Андрія Клюєва в Україні впродовж останніх 5-ти років.

ЦВК необхідної перевірки не здійснив, зареєструвавши проросійських кандидатів у депутати на майбутніх парламентських виборах. Центральна виборча комісія посилається у даному випадку на рішення суду, яке роз’яснив Верховний суд, рішення якого має превалююче значення.

Верховний суд

Палата Верховного суду не зобов’язувала ЦВК реєструвати Андрія Клюєва та Анатолія Шарія кандидатами у народні депутати. ЦВК винесло це рішення голосами тих членів, які підтримали це рішення.

Важливо розуміти, що люди, які обіймають посади у ЦВК, були делеговані Блоком Петра Порошенка, “Батьківщиною” та Народним Фронтом.

У регулятивній частині рішення Верховного суду України йдеться про те, що рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року в частині зобов`язання Центральної виборчої Комісії України зареєструвати кандидатом у народні депутати на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення:

Зобов`язати Центральну виборчу комісію повторно розглянути документи щодо реєстрації кандидатом у народні депутати України.

Однак, Центральна виборча комісія послалася на постанову від 2 липня 2019 року № 1412 “Про виконання судових рішень у справі № 855/170/19”, де йдеться про те, що ЦВК робили запити до різних інстанцій, зокрема до МВС та МЗС.

ЦВК

Відповідно до наданої Міністерством внутрішніх справ України та Міністерством закордонних справ України інформації Клюєв А.П. судимості не має, у закордонних дипломатичних установах України відсутня інформація про його виїзд за межі України з метою отримання політичного притулку чи проживання за кордоном, також не зафіксовано факту перебування Клюєва А.П. на консульському обліку.

Згідно з отриманою від Державної прикордонної служби України інформацією тривалість перебування Клюєва А.П. за межами України становила дев’ять днів у період з 1 до 11 січня 2014 року, іншої інформації стосовно перетину державного кордону України Клюєвим А.П. за останні п’ять років у базі даних цієї служби немає.

Проте, за інформацією, наданою Генеральною прокуратурою України, починаючи з 2014 року, нею проводяться досудові розслідування у декількох кримінальних провадженнях, у яких Клюєву А.П. повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень та оголошено про його розшук. Крім того, з кінця 2015 року слідчим суддею надано дозвіл на затримання підозрюваного з метою його участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також Генеральною прокуратурою України було зазначено, що вона має обґрунтовані відомості, що Клюєв А.П. не перебуває на території України з лютого 2014 року.

ЦВК виконала рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року в справі № 855/170/19, яке зобов’язувало зареєструвати Клюєва кандидатом в народні депутати. Центральна виборча комісія зробила запит до Верховного суду, однак не виконала рішення повторно розглянути документи щодо реєстрації кандидатом у народні депутати України та отримати додаткову інформацію від Митної служби, СБУ та Генеральної прокуратури.

Членкиня Центральної виборчої комісії Наталія Бернацька прокоментувала рішення ЦВК так:

“Сьогодні ЦВК вимушено було виконати рішення Верховного Суду, яким було знищено всі наші докази, щоб не допустити зриву виборів, до яких залишилось 19 днів та друк бюлетенів. Але, я відповідально заявляю, що якщо будь-який з державних органів найближчим часом надасть ЦВК хоч один доказ проживання цих осіб протягом останніх 5 років за межами України, я особисто внесу постанови про скасування їх реєстрації”, – написала вона.

По суті ЦВК намагається уникнути відповідальності, маніпулюючи рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у м. Києві, рішення якого комісія виконувати не зобов’язана через постанову і роз’яснення Верховного суду.

Судова реформа в Україні не завершена, а за останніми рішеннями судів можна зробити висновок, що вона провалена. Центральна виборча комісія виконує рішення, які протискуються та оплачуються згори. Те, що українці спостерігають сьогодні — це вирок минулій владі за спонукання й теперішній за бездіяльність.

Нагадаємо, вчора на Майдані протестували проти реєстрації Клюєва і Шарія.

Дмитро Солод

для Інформатора

загрузка...