Блогер Олексій Рябчін на своїй сторінці Facebook виклав документи, які можуть доводити, що компанія “Пісковській завод скловиробів”, яка належить Порошенку та Кононенку, торгувала з країною-агресором під час воєнного стану.
В документах можна знайти інформацію, що завод Порошенка купував доломіт для потреб скловиробництва у компанії “Кавдоломіт”, яка розташована в Республіці Північна-Осетія Аланія, м.Владикавказ.
https://www.facebook.com/alexrbchn/posts/10211197626290408
Цю компанію президент задекларував в електронних деклараціях.
Під будинком Гладковського-молодшого активісти влаштували акцію протесту.
ого
Барига,він і на посаді президента залишається баригою!
Жадность Петра не имеет придела в этом вся беда для народа
Только на этом посту и с такой моралью ему и барыжничать со своей “командой”…
ВСІХ ОБХИТРИВ ,ВО ДО ЧОГО ЖАДОБА ПРИВОДИ !
Ворон ворону око не виклює…
Дуже небезпечнев шоу для легковірних ідіотів – “Свої серед чужих, чужі серед своїх”. Агенти Контори Глибокого Буріння “Лоліта”, “Соколовський”, “Антонов” тощо на службі у “недопалка” (або “білої молі”, вибір за смаком). Шпигунський on-line трагіфарс в інтер’єрах української держави “на шляху до Європи”. І як вам сюжетик?
Дійсно, якщо вербування й було, то сталося воно значно раніше, аніж за часів пов’язаних з покаянними листами, оприлюдненими зі справи “Лоліта”.
Хлопчик з провінційного молдавського містечка, поступає після школи до елітного факультета міжнародних відносин Київського університету. Для вступу до МДІМВ (МГИМО) і до аналогічних факультетів в радянські часи необхідна була рекомендація міському/обкому (а для таких республік як Молдова – рескому) партії. Як випускник середньої школи, якщо він, звичайно, не був вихідцем з родини партійної номенклатури, міг отримати таку рекомендацію? Відповідь може бути тільки один – через “Контору Глибокого Буріння”! Тільки членів сімей партійної номенклатури вербувати було заборонено. Зовсім проста історія, для тих хто пам’ятає радянські реалії.
Та й поганяло “Лоліта” скоріше говорить про ніжний вік контакту, аніж про огрядного чоловіка за сорок, чи не так?
Докладніше, чому у санкційному списку РФ нема ані президента України Порошенко, ані його компаній (активів, бізнесів) – за посиланням: https://www.facebook.com/100017678566688/posts/310741762858440/.
Ось таке вам “життя по новому” та “армія, мова, віра”, малята. Треба судити не за словами, а за справами.
P.S. “Нам не страшні московські воші, нам страшні українські гниди”, – Симон Петлюра.
“Можна весь час дурити деяких, можна деякий час дурити всіх, але не можна весь час обдурювати всіх”, – 16-й президент США Авраам Лінкольн (You may deceive all the people part of the time, and part of the people all the time, but not all the people all the time, – Abraham Lincoln, the 16th President of the United States).
“Негарно підозрювати, коли цілком впевнений”, – Станіслав Єжи Лєц (доречі, поет, дотепник, чи не найкращий майстер афористичного жанру в ХХ столітті – наш земляк, уродженець Львова).
Жадібність баригу і погубить…
Народ то скільки можно мовчати?
Порохоботи агов!!!де ви? Де
ваші коментарі:фейк ,рука кремля чи може ще щось придумаєте
Пидар
Жидомасса
Когда во время войны в Одессу подали воду с оккупированной территории, с Беляевки, солдат признали героями! Когда у нас, с вражеской территории, доставили задыхающейся армии запчасти, так у мразей хватило наглости объявить в
Верховной Раде. Вместо похвалы. Пострадают люди в России и могут в Украине пострадать. Предлагаю по законам военного времени отнестись к тем кто предал огласке факт снабжения запчастями.
Мразь