5.7 C
Kyiv
Понеділок, 22 Квітня, 2024

Чи стали в Україні під час війни краще боротися з топ-корупцією? Виходить що не дуже

Аби відповісти на ці запитання, Економічна правда проаналізувала відкриті дані Єдиного державного реєстру судових рішень та статистичну інформацію щодо кримінальних проваджень Офісу генерального прокурора.

За вісім місяців 2023 року Офісом генерального прокурора зареєстровано 11,6 тис кримінальних проваджень, які можна пов’язати із корупцією (детальніше в методології).

Така мала кількість вироків для посадовців вищого та середнього рівнів може свідчити як про те, що з корупцією борються недостатньо, а статистика роздувається “справами по 17 тис грн”, так і про те, що корупції справді немає, або, як каже міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, “ця проблема сильно перебільшена”.

Президент Володимир Зеленський, вочевидь, прихильник другої версії. У жовтні 2022 року він заявив, що “в Україні більше немає корупції”, бо “всі корупціонери поїхали з країни”.

Проте в цифрах є дивні закономірності, які змушують сумніватися в твердженні президента. Наприклад, в Україні є близько 42 тис чиновників категорій “А” та “Б”. Виходить, що їх шанси опинитися на лаві підсудних становлять орієнтовно 0,09%. Тоді як для найдрібніших клерків категорії “С” ця цифра – 0,25% (щорічно близько 400 вироків для 160 тис працівників категорії “С”).

Тож або правоохоронці недопрацьовують стосовно вищих посадовців, або треба прийняти факт, що чим вищий ранг українського чиновника, тим він чесніший.

Ще одна аномалія полягає в шансах бути визнаним винуватим, якщо опинився на лаві підсудних. Наприклад, за ст. 368 ККУ (“Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою”) у майже половині випадків посадовці вищої та середньої ланок уникають покарання.

Водночас чиновники найнижчої ланки у 80% таких випадків визнаються винними. Проте коли провідні посадовці потрапляють до нових антикорупційних органів (Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Вищий антикорупційний суд), такої разючої різниці, на відміну від судів загальної юрисдикції, уже немає.

Дані і методологія. Джерело даних: проєкт “Антикорупційний барометр” (мікродані, які аналізували при підготовці публікації, доступні за посиланням), Єдиний державний реєстр судових рішень, інформація щодо зареєстрованих кримінальних проваджень Офісу генпрокурора з порталу відкритих даних data.gov.ua.

Врахована статистика лише щодо судів першої інстанції, до якої належить і ВАСУ. До категорій “А” та “Б” відносилися особи, якщо в матеріалах судової справи чітко зазначено, що така особа займала або займає відповідальне чи особливо відповідальне становище.

Джерело: ЕКОНОМІЧНА ПРАВДА, ПРОЄКТ WEEKLY CHART

ПО ТЕМІ

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

ОСТАННІ НОВИНИ

ПОДІЛИТИСЯ З ДРУЗЯМИ

ми у соцмережах

524,480Читачі>