Федорук Микола Трохимович

Микола Трохимович Федорук –  народний депутат України з 2012 року.

18017

Фото: buknews.

Народився Микола Трохимович 20 березня 1954 року в селі Пісочне Ковельського району Волинської області, – повідомляє Вікіпедія.

Ранні роки

Народився Микола Трохимович 20 березня 1954 року в селі Пісочне Ковельського району Волинської області у простій селянській родині.

Отримавши загальну середню освіту у сільській школі, Микола Федорук вступив (1971) до Львівського політехнічного інституту, який закінчив (1976) за спеціальністю «Напівпровідникові і електронні прилади», здобувши кваліфікацію — інженер електронної техніки.

У 1991 році здобув другу вищу освіту за спеціальністю «Теорія соціально-політичних відносин», закінчивши Київський інститут політології і соціального управління.
Трудову діяльність Федорук М.Т. розпочав у Чернівцях на підприємстві ВПК «Гравітон», де працював інженером-технологом (1976–1977).

Партійна кар’єра

З 1977 року Микола Федорук на партійній роботі. Спочатку протягом двох років був звільненим секретарем комітету комсомолу на «Гравітоні».

З 1979року обіймав посаду першого секретаря Першотравневого райкому ЛКСМУ.

1981–го р. був переведений в Чернівецький обласний комітет ЛКСМ України на посаду другого, а згодом першого секретаря.

У 1986–1987 р.р. Микола Федорук очолював Першотравневий райком КПУ.

Мер Чернівців

Шлях Федорука М.Т. до багаторічного мерства в Чернівцях розпочався 1987–го року, коли він перейшов на практичну управлінську роботу, очоливши в Чернівцях Першотравневу районну раду народних депутатів та її виконком. На думку багатьох це відбулось за безпосередньої участі тогочасного керівника міста Павла Каспрука.

Міським районом Микола Федорук керував до 1994 року, коли його було обрано головою Чернівецької міської ради та її виконкому. Після реформимісцевого самоврядування в Україні (1997) — Чернівецький міський голова.

Заслуги Федорука М.Т. у розбудові місцевого самоврядування були оцінені Асоціацією міст України, яка обрала його віце-президентом (головою комісії та секції історичних міст).

Досягнення багаторічного мера Чернівців відзначені й на державному рівні. Зокрема, Миколу Федорука нагороджено орденом «За заслуги» III ступеня та І ступеня.

Про оцінку роботи мера Федорука чернівчанами красномовно свідчать результати місцевих виборів (1998, 2002, 2006, 2010), на яких він здобував беззаперечну перемогу з величезним відривом від своїх конкурентів. Зокрема, на останніх місцевих виборах він переміг з результатом 62,95 %.

Усунення з посади

На думку багатьох аналітиків Микола Федорук на Місцевих виборах (2010) допустив фатальної для себе помилки. Не оцінивши належним чином тогочасні реалії у державі, він, нехтуючи порадами оточення, відмовився провести до Чернівецької міської ради власну політичну силу.

Сподівання на те, що міськрада (як це було завжди), не зважаючи на політичні кольори, згуртується для праці на благо міста, не справдились. Практично вже перша сесія міськради продемонструвала, що у новому скликанні почали створювати опозиційну мерові більшість, до якої увійшли представники фракцій «Партії регіонів» і «Нашої України», а також тушки з«Батьківщини» (останніх в подальшому було виключено з партії за зраду інтересів виборців). Формувалась «більшість» під шаленим адміністративним та фінансовим тиском, який координувався людьми з оточення Юрія Борисова — топ-менеджера Дмитра Фірташа.

Спроба депутатів міськради обмежити повноваження міського голови і фактично відсторонити його від управління містом наштовхнулись на протидію самого Миколи Федорука, та громади Чернівців. Зокрема, на захист міського голови виступили почесні громадяни Чернівців. Було проведено низку заходів на його підтримку, зокрема мітинги чернівчан. Фактично все йшло до того, що буде проведено місцевий референдум «про недовіру Чернівецькій міській раді».

Як наслідок, 31 березня 2011 року 42 депутати Чернівецької міської ради проголосували за дострокове припинення повноважень Чернівецького міського голови Федорука Миколи Трохимовича «у зв’язку із порушенням ним Конституції України, законів України та незабезпеченням здійснення наданих йому повноважень». Щоправда, на думку експертів підстави були суто формальними та не мали під собою жодного реального юридичного підґрунтя.
На захист мера Чернівців виступила «Асоціація міст України», яка оприлюднила відповідне звернення.

Проти свавілля депутатського корпусу виступили і самі чернівчани, які вирішили все ж таки ініціювати місцевий референдум «про розпуск міськради».

Референдум, заблокований тимчасовим керівництвом Чернівців, так і не відбувся. Як наслідок влада опинилась в руках у людей, які на думку окремих експертів є представниками «групи Фірташа».

Позови Федорука М.Т. про незаконність дій депутатського корпусу прогнозовано не дали жодного результату, та переросли у судову тяганину, яку почали використовувати для блокування прийняття рішення про призначення позачергових виборів мера Чернівців. У зв’язку з цим, Микола Трохимович прийняв рішення про припинення всіх судових процесів. Щоправда й після цього вибори не призначаються.

Критика діяльності

За сімнадцять років управління містом Чернівці, Микола Федорук здобув не тільки схвальні відгуки і підтримку більшості чернівчан. Чимало є і незадоволених його діяльністю, більшість з яких проявилися під час подій 2011 року.

Опоненти постійно приписують Федоруку М.Т. різноманітний бізнес — від підприємств з виробництва тротуарної плитки до торгівлі алмазами з екс-директором Калинівського ринку. Так само в ЗМІ час від часу поширюються чутки про нерухомість колишнього мера у Москві, Лондоні, Швейцарії, Болгарії тощо. Постійно наголошується на його зловживаннях посадовим становищем під час владарювання в Чернівцях. Особливо багато компромату було оприлюднено під час виборчих перегонів. Водночас всі звинувачення виявились голослівними та бездоказовим