У Юлії Лорд «рейдернули» квартиру в Києві

20/04/2020 - 19:32

Відома українська співачка і автор пісень Юлія Лорд опинилися у складній життєвій ситуації. Виявилося, що її вітчим роками чинив фізичне насильство над родиною, а зараз намагається прибрати до рук квартиру матері співачки.

Пост-звернення до правоохоронних органів Юлія Лорд розмістила на своїй сторінці у Facebook. Далі наводимо текст співачки без змін.

“Прошу допомоги і захисту МВС України Arsen Avakov Національна поліція України Прокуратура міста Києва.

Друзі! Я остаточно зрозуміла, що мені потрібна допомога і боротьба! Я остаточно усвідомлюю, що без допомоги і боротьби я і моя мама можемо просто фізично загинути від рук маніакального садиста …
Буде довга розповідь, бо коротко тут не вийде – занадто довго це все триває…

Почалась ця жахлива сторінка історії моєї родини в 1985 році, коли мама після розлучення з моїм батьком познайомилась і одружилась з таким собі Мордвінцевим Анатолієм Вікторовичем. Я з відкритим серцем прийняла цю людину і робила все, щоб його поважати і любити. Народився мій братик. В якийсь момент я дізналась, що вітчим б’є маму. Тишком але систематично. Згодом я стала свідком, і з того часу, вітчим робив це не ховаючись. Потім почав бити мене. Згодом і мого маленького братика. До цього треба зауважити, що вітчим все життя займається боксом, тобто «отримували» ми професійно. Ви справедливо запитаєте – чому ми всі це терпіли і толерували. Відчуваючи повну безпорадність, страх і сором, просто не уявляли що робити. И сподівались, що якщо будемо більше старатись стати кращими, це припиниться.

В 1988 році нашого вітчима, батька і чоловіка раптом заарештовують. І ми дізнаємось, що він ніякий не Мордвінцев, а Лордкіпанідзе Віктор Валер’янович Виктор Лордкипанидзе. Що він живе, одружується і народжує дітей під підробниими документами. Що у нього є донька і дружина, з якою він у законному шлюбі. І що його переслідують правоохоронні органи рідного міста Кемерово за згвалтування. В 1989 році нашого садиста засуджують по статті 196 (підробка документів) і статті 117 ч.3, 43 (згвалтування). І ви знову справедливо запитаєте – чому ми не зробили висновків і не прийняли єдино правильне рішення розійтись з цією людиною. Він вводив в оману тоді нас, зараз інших, що його обмовили і що багато кого в той час садили за цією статтею. Відчуваючи дикий сором ми хотіли в це вірити…

Мама зі всією своєю енергією і талантами кидається рятувати свого кривдника. Вона кілька разів їздить до Кемерово, знаходить потрібних людей і добивається його дострокового звільнення. По поверненню до Києва допомагає виробити нові і чисті документи. Налагоджується знову звичне життя – вітчим б’є маму, мене і мого братика. Буремні 90ті. Мама продовжує працювати в школі. Вітчим займається тільки йому відомими справами, він це називає «бізнєсам», але ми не знаємо чим, бо він офіційно чи систематично ніде не працює. При цьому доходи у нього є. Згодом ми у дивний спосіб дізнаємо про один його бізнес – в червні 1997 вітчим зникає і зламавши образно всі ноги ми знаходимо його в Тольятті. Туди його відвезли знову ж правоохоронні органи Росії, бо він підозрюється в якомусь шахрайстві, деталі справи поховані в часі.
Мама, в черговий раз задіявши всі свої таланти переговірника і захисника, допомагає звільнити чоловіка. Треба зауважити, що моя мама – вчитель французької і англійської мови, освічений філолог, пристойна людина – а згодом і я служили цьому перевертню благопристойною вітриною, за яку зручно було ховати все, що треба було сховати. А разом з його талантом психолога і гіпнотизера – безумовно в його випадку ознака того, що він маньяк – це дозволяло йому входити в довіру до всіх, кого йому треба було використати чи залучити в свою діяльність.
Так ми і жили. Тим часом я почала жити окремо і проблематика насилля для мене була ніби вирішена. Але під постійним пресінгом знаходилась мама і мої брати. Подивившись на все трохи збоку, я розуміла, що цю ненормальну ситуацію треба виправляти. Я намагалась говорити про це з мамою. Це закінчилось тим, що в 2005 році під час чергового і дуже сильного побиття – в мами були зламані ребра – я заступилась за маму. Коли я прийшла до тями, то зрозуміла що лежу на підлозі з побитою головою. Виповзла в коридор і покликала на допомогу. Почувши про міліцію, вітчим втік з хати і затримання не відбулось. Я забрала маму до себе і вона була готова поставити крапку. Але в черговий раз піддалась своїм страхам і після розмови з ним, забрала заяву і продовжила жити спільно.

В середині 2000х вітчим набиває руку в новому «бізнесі» – банківські кредити і махінації з позиками. Напрацювавши схеми і зв’язки незначними автомобільними кредитами, він переходить до гри в більші суми і примушує маму взяти в кредит 146 тисяч доларів під заставу її квартири. Квартиру мама побудувала разом з моїм рідним батьком ще у 1982 році. Цього кредиту вітчимові було мало і він бере ще 200 тисяч в банку, намовивши маму стати поручителем. Вже виходячи з банку з сумкою грошей «муженьок» в притаманній йому манері пожартував – «ну вот я тебя і кінул». І це був не черговий дзвоник – на цей раз це був колокольний дзвін. Шоб довго не розповідати – вітчим на свій розсуд розпорядився грошима, вклавшись в аферу з землею, там його нібито «кинули» і гроші розчинились. Вітчим «не розгубився» і знайшов вихід з ситуації – шоб не морочитись з зобов’язаннями він подав на розлучення з мамою і в 2009 році пішов з дому. Під час розлучення він навіть не претендував на розподіл майна, розуміючи що зі своєю часткою він мусить взяти частку боргів. Мама залишилась сам на сам з банками і боргами, квартиру арештували і так ця квартира знаходиться під арештом до сьогодні.

Вітчим почав жити своїм життям. «Досягнення» не забарились – в 2013 му його заарештовують, на цей раз за РОЗБІЙНИЙ НАПАД З ПОГРАБУВАННЯМ. На сьогодні слідство завершено і справа в Печерському суді. Уявіть собі – на його прохання мама вчергове почала допомагати. Працює з адвокатами, пише клопотання. В тому числі просить суд відпустити під домашній арешт до її квартири. Довший час нічого не вдавалось зробити. Але в якийсь момент одіозний суддя Білоцерківець несподівано відпускає таки ОБВИНУВАЧЕНОГО В ТЯЖКОМУ ЗЛОЧИНІ на домашій арешт. Сказати що ми здивувались не сказати нічого. І скоро ми зрозуміли цю щедрість правопохоронної системи.
Справа в тому, що після розлучення з Лордкіпанідзе В.В. мама з головою поринула в громадську діяльність. Спочатку вона захопилась течією народовладдя. За цю діяльність на неї мало зуб СБУ. Пізніше вже з Майдану мама зайнялась правозахисним волонтерством – як представник громадськості допомагала несправедливо обвинуваченим у судах і за це зуб точили прокурори, вона отримувала прямі погрози. А сидячи в СІЗО, зуб точив Лордкіпанідзе В.В. – на його думку вона не достатньо сильно допомагала. І ось інтереси зійшлись – проти мами почали клепати підставну справу, використовуючи цього її колишнього чоловіка в якості жертви. Влітку 2015 го Лордкіпанідзе В.В. несподівано випустили з СІЗО під домашній арешт до маминої квартири і він як агент допомагав підставляти маму.
28 січня 2016 року маму затримують. На зйомці затримання видно шматки газет, котрі правопохоронці називають «грошима за замовне вбивство». Дві доби ми не знаємо де мама. На обшук до квартири приходять слідчі в супроводі працівника СБУ – ЧОМУСЬ!!!. На піднятий в пресі галас дає коментарі радник голови СБУ Тандіт – ЧОМУСЬ!!! 30 січня Шевченківський суд закриває маму до СІЗО. Звинувачення просто шокує – мама нібито організовувала вбивство свого колишнього чоловіка, Лордкіпанідзе В.В. Мотиву немає. Вбивства немає. Мама в СІЗО. Абсурд. Під тиском преси, громадськості і адвокатів ми звільняємо маму під домашній арешт до себе. Пів року триває недолуге слідство, в якому не відбувається нічого, крім того що ініціюють адвокати. Про перепетії цього шапіто можна детально познайомитись на сторінці https://www.facebook.com/SvoboduNataliLordkipanidze/

В кінці ліпня 2016 року адвокати відбивають маму з під домашнього арешту. В кінці літа справу передають до Вишгородського суду. На початку 2017го суд повертає справу до прокуратури, шоб ті виправили понаписувані там дурниці і паралельно намагається спихнути справу до іншого суду, бо цей цирк нікому не хочеться розглядати. Прокуратура повертає справу до суду, не виправивиши жодної букви. Цирк продовжується донині. Кому цікаво – запрошую прийти подивитись, наступне засідання в кінці квітня і вони відкриті.
А що ж наш «герой». А він – увага – весь цей час живе у маминій квартирі і не пускає її до себе додому чотири роки! З моменту закінчення запобіжного терміну мама не може потрапити до власної квартири! Жодні заяви і виклики поліції не допомагають. Дільничий відверто знущається з мами.
Разом з тим ми випадково дізнаємось, Лордкіпанідзе В.В. скритно від мами подав до Оболонського суду заяву на розподіл квартири, яку нібито вони набули у шлюбі спільно! Очевидно він вже зрозумів, що засадити маму не виходить і намагається піти іншим шляхом. Наступне засідання в кінці травня, приходьте розважатись, не пошкодуєте.

Нарешті в лютому 2020 року мамі вдалось потрапити до квартири. Вона віддала Лордкіпанідзе В.В. всі його речі. Тоді ж нарешті мама відважилась і подала до соціальної служби у справах сім’ї відповдні заяви про систематичне насильство. Як і треба було очікувати, наразі, у відповідь приходять самі відписки. Але початок боротьбі покладено.
Аж ось. В минулу середу 15 квітня 2020 року колишній вітчим разом зі своїми спільниками, в числі яких опинились ніби то пристойні люди – срібний призер з боксу Стас Кутін @Stanislav Kutin https://www.facebook.com/profile.php?id=100004713931588,
Максим Матвійчук @Maksym Matviichuk https://www.facebook.com/maksimmatvsichuk,
Олена Хоменко @Алена Хоменко https://www.facebook.com/profile.php?id=100008449326421 і наразі невстановлений чоловік який назвався Андрієм – користуючись відсутністю мами, зламали замки вхідних дверей, вигнали з дому мого молодшого брата і зачинились в квартирі, не допускаючи маму до середини. Попри карантин я вимушена була приїхати мамі на допомогу і застала в коридорі перед квартирою слідчо-оперативну групу, яка ВЕЛА ПЕРЕГОВОРИ З РЕЙДЕРАМИ ПРО ТЕ, ЩОБ ДО КВАРТИРИ МІГ ЗАЙТИ ЇЇ ВЛАСНИК! Абсурд. Виявляється людей, котрі виламують замки і входять без дозволу в ваше помешкання треба вмовляти дати можливість користуватись своїм майном?! Може хтось з національної поліції мені пояснить, що відбулось?! Фактично рейдерів вберегли від кримінальної відповідальності і замість того, щоб арештувати їх вмовляли дві години на наших очах! В результаті, перевищивши свої повноваження поліція змусила маму написати, що вона не буде перешкоджати чужій людині, ЯКА КОЇТЬ ПРОТИ НЕЇ НАСИЛЬСТВО – бо ми це повідомляли і попереджували, що відповідні заяви направлені до соціальної служби у справах сім’ї – ЖИТИ У ЇЇ КВАРТИРІ! Це лише на основі того, що він там досі прописаний!
В присутності поліції колишній вітчим не стидався погрожувати мені, що він не пустить мене до квартири – в якій я виросла! І в яку він потрапив, одружившись на моїй мамі.
Дуже цікавий момент – поліція просила мою маму НЕ ПРОВОКУВАТИ СВОГО КОЛИШНЬОГО ЧОЛОВІКА НА НАСИЛЬСТВО!? Ось так працюють стереотипи в суспільстві – що насильство це виявляється результат провокації! Бідний жертовний садист б’є свою жертву, бо та має нахабство стояти перед його очима?!
Моя мама 4 роки перебуває в екстремальному стресі. Ввечері після подій до неї приїжджала швидка допомога – бригада діагностувала блокаду серця, дуже високий тиск 170/100. А тепер ще має тремтіти через присутність свого кривдника у власній квартирі!? Мало того – він вже пригрозив мамі, що в нього є новий план! До того він погрожував , що якщо мама буде «смикатись» , то він перейде до її повного знищення. Те саме він говорив і мені. Я навіть не сумніваюсь в тому, про що йде мова…
Друзі. Я прошу допомоги! Я розумію, що ця людина не зупиниться!”, – пише Юлія Лорд і додає документи та світлини.