28 грудня у світі відзначають Міжнародний день кіно.
А ще цього дня в історії людства стались такі події.
Наприкінці грудня 1845 року — на початку січня 1846-го в Києві створено таємне Слов’янське товариство св. Кирила і Мефодія, яке обстоювало ідею побудови української держави на засадах особистої і національної свободи в межах панслов’янської федерації. Незважаючи на вкрай короткий термін його діяльності, ідеологічні засади товариства в різних модифікаціях знайшли відображення в більшості українських політичних програм аж до проголошення Україною незалежності у листопаді 1917 року.
У 1895 році в паризькому «Гран-кафе» на бульварі Капуцинок Люм’єри провели перший у світі платний кіносеанс, на якому трьом десяткам глядачів показали десять стрічок, знятих з допомогою власного винаходу, що суміщав функції камери та проектора і названого «кінематограф». Їх винахід відразу став популярним і за наступні пару років Огюст і Луї Люм’єр зняли майже півтори тисячі короткометражних фільмів, але зрештою відмовились від кіновиробництва, не в змозі конкурувати з художньо професійнішими кінематографістами, що з’явились у Франції та Європі.
У 1973 році в Парижі російською мовою вийшов “Архіпелаг ГУЛАГ” Олександра Солженіцина, літературне дослідження поліцейсько-державної системи Радянського Союзу за період з 1918 по 1956 роки. Достовірний і безкомпромісний дух книги зразу зробив її популярною, і протягом кількох місяців вона вийшла в перекладі більшістю європейських мов. На батьківщині ж письменника “Архіпелаг ГУЛАГ” був названий наклепом на радянських людей та радянську дійсність, і 12 лютого 1974 року Солженіцин був заарештований, а згодом позбавлений громадянства і висланий з СРСР.
Він поселився у США і повернувся на батьківщину вже будучи лауреатом Нобелівської премії з літератури, відмовившись, однак, в 1980-х роках прийняти пропозицію Михайла Горбачова поновити радянське громадянство.
