13.2 C
Kyiv
П’ятниця, 26 Квітня, 2024

Що відомо про нового начальника Генштабу Хомчака

Сьогодні, 21 травня, президент Володимир Зеленський звільнив голову Генштабу України Віктора Муженка та призначив на цю посаду Руслана Хомчака.

Хомчак Руслан Борисович (народився 5 червня 1967 року) — український військовик, генерал-лейтенант Збройних сил України, командувач Оперативного командування «Південь», учасник війни на сході України.

З 2016 року генерал Хомчак — начальник штабу сухопутних військ ЗСУ. 21 травня 2019 року призначений начальником Генерального штабу Збройних сил України, замінивши Віктора Муженка.

Життєпис:
Руслан Хомчак закінчив Московське загально-військове училище. Проходив службу у Німеччині, а згодом у Білоруському Червонопрапорному окрузі. Протягом семи років служив у 24-й окремій механізованій бригаді, куди після закінчення Національної академії оборони повернувся начальником штабу. Протягом чотирьох років був командиром 300-го окремого механізованого полку в Чернівцях, а у квітні 2005 року очолив 72-гу окрему механізовану бригаду. З 2009 року — начальник штабу 8-го армійського корпусу.

Стрімкий кар’єрний зліт Хомчака розпочався після приходу до влади Віктора Януковича. У 2011 році полковник Хомчак указом Президента України № 859/2011 від 23 серпня 2011 року отримує військове звання генерал-майора. У травні 2012 року його підвищують з посади начальника штабу 8-го армійського корпусу до командира 6-го армійського корпусу, а у серпні 2013 року присвоюють військове звання генерал-лейтенанта. У листопаді того ж року 6-й армійський корпус було переформовано у Оперативне командування «Південь», тимчасово виконуючим обов’язки командира якого і став Руслан Хомчак.

Під час війни на сході України Руслан Хомчак обіймав посаду командувача сектора «Б» сил Антитерористичної операції. На його адресу доволі часто лунали звинувачення у некомпетентності та зраді від представників громадськості та добровольчих батальйонів. Зокрема, наприкінці травня з’явилася інформація, що генерал-лейтенант Хомчак саботував видачу зброї батальйону територіальної оборони «Айдар» та ніяк не реагував на доповіді про необхідність надання медичної допомоги бійцю батальйону, через що товариші по службі змушені були самотужки доставляти потерпілого до медичного закладу. Більше того, він видав наказ, згідно з яким «Айдару» заборонено проводити будь-які бойові дії. У відповідь на це Хомчак заявив, що керувався виключно законами України і всім, хто пройшов відбір у батальйон та був на офіційній основі зарахований до його складу, зброю видали. Ті ж, хто відбір не пройшов, почали вимагати амуніцію і для себе, однак на законних підставах отримати її не могли. Командир «Айдара» Сергій Мельничук повідомив, що на його думку, подібні дії генерал-лейтенант Хомчак чинив задля того, аби перепідпорядкувати батальйон під себе.

Під час операції з взяття Іловайська, яка здійснювалася під безпосереднім керівництвом Хомчака значно меншими силами, ніж передбачалося за планом, велика частина бійців з добровольчих батальйонів потрапила у оточення. Причиною тому став відступ військових формувань від Новоазовська, що дозволив бойовикам «ДНР» та російським солдатам оточити представників батальйонів територіальної оборони. На допомогу їм було спрямовано бригаду Нацгвардії, однак не дійшовши до місця призначення ті отримали наказ командування повертати назад. З іншого боку, як стверджували бійці батальнону «Азов», Хомчак, під час спроб визволення Іловайська добровольчими батальйонами, відмовлявся йти з ними в бій з надуманих причин. 29 серпня українські військовики намагалися вирватися з оточення та потрапили у засідку і змушено повернулися на вихідні позиції, зазнавши значних втрат.

Після втручання президента України Петра Порошенка було досягнуто домовленості про утворення «гуманітарного коридору», через який мали вивести бійців українських батальйонів. 31 серпня з’явилася інформація, що Руслану Хомчаку разом з командирами добровольчих батальйонів «Дніпро», «Івано-Франківськ» та «Миротворець», а також кількома десятками солдат вдалося зі зброєю в руках вирватися з оточення.

Нагороди:

  • Орден «За заслуги» III ступеня (7 грудня 2004) — за вагомий особистий внесок у забезпечення обороноздатності держави, зразкове виконання військового обов’язку та з нагоди 13-ї річниці Збройних Сил України
  • Медаль «Захиснику Вітчизни»
  • Відзнака міністерства оборони України «Доблесть і честь»
  • Відзнака «Ветеран військової служби»
  • Медаль «10 років Збройним Силам України»
  • Медаль «15 років Збройним Силам України»
  • Медаль «За сумлінну службу» I ст.

Джерело

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

ПО ТЕМІ

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

ОСТАННІ НОВИНИ

ПОДІЛИТИСЯ З ДРУЗЯМИ

ми у соцмережах

524,480Читачі>