2019-ий рік ставить перед Україною і її громадянами непрості виклики. Політична нестабільність у зв’язку з парламентськими і президентськими виборами, рекордні виплати по борговим зобов’язанням перед міжнародними кредиторами, загроза нової ескалації російської агресії…
Все це так чи інакше вплине на добробут українців через валютний курс, тарифи на послуги ЖКГ та інфляцію.
Журналіст ІНФОРМАТОРа зібрав думки провідних економістів, які готові розповісти про те, що ж готує Україні новий 2019-ий рік.
How much a Dollar really cost?
Валютний курс є показником, яким пересічний українець вже тривалий час оцінює стан економіки держави та власний добробут. Думати так – значно спрощувати реальну суть речей, однак не зважати на нього неможливо.
У 2019-му році курс долара в Україні, на думку фінансистів та банкірів, може становити близько 28,3 гривень за долар США. Такою ціна за американську валюту буде у випадку, коли на вітчизняну економіку не впливатимуть політичні перепетії, російська агресія та звонішньополітичні чинники. У разі ж посилення трудової міграції, нестабільності у політичному середовищі, неспроможності уряду знайти кошти на внутрішніх й зовнішніх ринках для погашення попередніх боргових зобов’язань, а також неминуче збільшенні тарифів на продукти ЖКГ сформує курс долара на рівні 32,75 гривні.
Про тенденцію до зростання обмінного курсу говорять і у парламенті. Голова комітету ВРУ з питань промисловлї політики та підприємництва Віктор Галасюк наприкінці 2018-го року писав, що падіння курсу долара до рівня 27,4 гривень – тимчасове явище.
“Зверніть увагу на наш торговельний баланс, іноземні інвестиції та графік боргових платежів і самі зрозумієте наскільки сталим і тривалим буде нинішнє “зміцнення” гривні.
Базовий (оптимістичний) макропрогноз уряду на 2019-2021 роки (на якому базується і Держбюджет) передбачає зростання торговельного дефіциту з нинішніх -10 до -13 млрд дол США. Тобто наша зовнішня торгівля загалом є “збитковою” для економіки.
Чомусь Міністр економіки скромно мовчить про торговельний баланс, який є фундаментом стійкості (або нестійкості) нацвалюти. А мовчить він тому, що економічна політика уряду є докорінно хибною! І веде до зростання залежності від МВФ, подальшого послаблення гривні і зростання інфляції (через критичну імпортозалежність економіки)”, – констатує Галасюк.
Реалістичний прогноз провідних аналітиків – 30,13 гривень за долар на кінець 2019-го року.
Ціни, зарплати і тарифи
На думку експерта Олексія Куща, закладених в бюджеті на наступний рік 3% зростання ВВП можна не чекати. У кращому випадку буде 1-2%, а в гіршому – цей показник зупиниться на нулі або взагалі набуде від’ємного значення.
Те ж саме, за його словами, з інфляцією – замість обіцяних урядом 7,4% в реальності отримаємо від 11-12% до 15-17%. При цьому ціни на багато товарів і послуг будуть рости ще швидше. Скажімо, хліб і м’ясо подорожчають відразу на 20%, – прогнозує глава Асоціації торгових постачальників Олексій Дорошенко.
“Зарплати, навпаки, “заморозять” – вони збільшаться всього на 7-10%, тобто, збільшення не покриє навіть інфляції”, – йдеться у коментарі Олексія Куща.
Про складнощі з платоспроможністю українців у прийдешньому році говорить і директор рейтингового агентства IBI-Rating Олексій Амфітеатров.
“Кількість вільних грошей на руках у населення може навіть скоротитися з урахуванням підвищення тарифів, а збільшувати зарплати в масі ні бюджетна сфера, ні бізнес, швидше за все, не будуть. Також можливе корегування методики розрахунку.
З іншого боку, можлива активізація роботи ряду великих підприємств, і підтримка внутрішнього виробництва державними замовленнями”, – переконаний експерт.
В той же час, Амфітеатров стверджує: немає причин не вірити в те, що запланованих показників росту достягти не вдасться.
“Багато що буде залежати від зовнішніх умов, а вони зараз змінюються. Ідеальна для України ситуація – зростання попиту на продукцію українського експорту, істотне здешевлення енергоносіїв, отримання відшкодування по судах і доступ до дешевих грошей.
У той же час, шанси реалізації такого сценарію дуже примарні. По-перше, позики на світових ринках стають дорожчими, платити по кредитах доведеться більше, ніж в поточному році, а торговельні війни між найбільшими економіками світу можуть призвести до кризи надвиробництва на сировинних ринках.
Україна (принаймні до виборів) змушена дотримуватися обмежень, прописаних в умовах угод з міжнародними кредиторами, а значить внутрішній попит буде недостатнім для забезпечення економічного зростання на рівні більше 2%. Підтримка 2-3% економічного зростання – завдання нехитре і цілком досяжне при відсутності небажаних політичних і військових катаклізмів”, – говорить він.
Песимізму своїх колег також не поділяє інвестиційний банкір Сергій Фурса. Він запевняє, що номінальна і реальна зарплати збільшуються постійно і достатньо швидко, в першу чергу через те, що роботодавці намагаються втримати людей на робочих місцях і не дати їм виїхати на заробітки закордон. А розмови про низькі доходи та відсутність їх зростання – це здебільшого нарікання представників бюджетної сфери. Реальні зміни вони відчувають в останню чергу через високий рівень тінізації економіки України внаслідок якої бюджет недоотримує коштів на фінансування “бюджетників”, вважає економіст.
Ризики і висновки
Серед ключових ризиків для української економіки Андрій Приходько, начальник відділу з питань роботи з інвесторами “Банк Кредит Дніпро” називає наступні:
“Ключові ризики для української економіки в наступному році – це зниження цін на сировинний експорт (зерно і метали) на основних ринках збуту через уповільнення світової економіки і ринків, що розвиваються. Адже експортна виручка – основне джерело валюти для країни. Зниження експортних надходжень негативно вплине на курс та інфляцію. Є великий ризик, що світова економіка буде сповільнюватися в наступному році.
Другий фактор – значні обсяги виплат за внутрішнім і зовнішнім держборгом – на третину більше, ніж у 2018 році. Так як профіциту ліквідності на внутрішньому ринку вже не спостерігається, державі доведеться стимулювати попит на папери перш за все за рахунок підвищення ставок.
Третє – слабкий приплив внутрішніх і зовнішніх інвестицій”, – говорить банкір.
І дійсно, українська економіка надзвичайно залежна від експорту сільськогосподарської продукції та продукції металургійного комплексу.
Натомість ціни на ринках цих товарів є достатньо нестабільними через високу конкуренцію, науково-технічний прогрес, який дає змогу уникати видобутку корисних копалин і працювати з відходами у випадку з металом, та протекціоністську політику розвинутих держав стосовно власного виробника.
Друга, і напевно ключова цьогорічна проблема – погашення зобов’язань перед зовнішніми кредиторами, сума яких на 30% перевищує минулорічну. Тільки в першому кварталі 2019-го року доведеться заплатити 2 мільярди доларів. Навіть з урахуванням кредиту МВФ в 1,4 мільярд доларів брак грошей буде постійно відчуватися. Ці кошти доведеться шукати знову, позичаючи або на внутрішньому ринку через випуск державних цінних паперів, або через залучення іншого зовнішнього кредитора.
Ще один фактор, який впливатиме на економічний розвиток України – проведення виборів Президента України наприкінці березня та парламентських – в жовтні цього ж року. І справа не тільки в додаткових витратах державного бюджету на фінансування проведення цих процесів, а й в їх наслідках.
Зміна політичного керівництва держави викликає зацікавлення і острах інвесторів, як внутрішніх, так і зовнішніх. Саме тому спалах їх активності, найімовірніше, припадатиме на кінець 2019 – початок 2020 років, оскільки тоді Україна вже остаточно отримає новий Кабінет Міністрів і Президента, а значить – “правила гри”, політичний курс і план розвитку, зважаючи на прийнятність якого і буде діяти потенційний інвестор.
Якщо ж говорити про загальну картину, яку “намалювали” журналісту ІНФОРМАТОРа експерти на 2019-ий рік, то її можна описати одним словом – важкий. Політичні, військові, релігійні і в першу чергу економічні виклики, які постають перед нашою державою цьогоріч багато в чому стануть визначальними на найближу “п’ятирічку”.
Максим Лиманський
для ІНФОРМАТОРа
