Питаю: «Ким працюєш?»
Каже: «Супервайзер логістичного терміналу»
Виявляється, це вантажник на складі.
Складність є однією із значущих характеристик людської культури. Адже життя людини пов’язане з переживанням складнощів в найрізноманітніших формах.
Але сьогодні індивідуальне буття людини є ускладненим. Це відбувається через загострення протиріч між очікуваннями людини та дійсністю. А стимулює до вироблення різноманітних індивідуальних стратегій «втечі від складності». А це знаходить своє відображення в базових формах мислення через спрощення формування понять за допомогою аналізу, синтезу, порівняння та абстрагування.
Організуючим початком, який впорядкує первісний хаос, є Логос. Саме він знімає складність дійсності через загальну необхідність.
У міру раціоналізації Логос трансформується в логіку. Предметом упорядкування логіки є форми людського мислення. Формальна логіка структурує Логос через відомі логічні закони, позбавляючи його можливості зняти протиріччя між простотою і складністю. В результаті формулюються парадокси, в яких відносини між простим і складним набуває характеру апорії.
Наступним етапом трансформації Логосу стає перехід від логіки до логістики. Якщо логіка універсальна, то логістика має вже вузьку спрямованість. Мета логістики – упорядкування, оптимізація конкретних матеріальних потоків (фінансових, інформаційних, сервісних та ін.) для досягнення прагматичного ефекту. В рамках логістики будь-яка діяльність розглядається як організуюча або дезорганізуюча, та що спрощує або та що ускладнює. Це означає, що людська діяльність (технічна, суспільна, пізнавальна, художня та ін.) розглядається вже як пошук простих варіантів співіснування складних систем.
Останньою межею дроблення Логосу є логема. А предметом упорядкування для логеми є фрагменти – тіло або його окремі частини, людська психіка, окремі відчуття, одяг, продукти харчування, косметичні засоби, а також емоції і переживання.
Тому і маємо щось на кшталт: «Гівно, мед, корова, цвяхи».
для ІНФОРМАТОРа
