Міністерство закордонних України викликало посла Польщі Бартоша Ціхоцького через критику з його боку вшанування діячів Організації українських націоналістів (ОУН) та Української народної республіки (УНР).
Про це йдеться у повідомленні МЗС.
«Під час бесіди та у контексті обговорення факту спільної заяви Послів Республіки Польща та Держави Ізраїль від 2 січня увагу польського посла було привернуто до контрпродуктивності публічної дискусії щодо внутрішніх питань української політики», — наголосили у відомстві.
Також польському послу заявили, що під час контактів на вищому рівні керівництва України та Польщі домовилися «про розбудову діалогу з історичних питань на експертному рівні».
Це потребуватиме «додаткових зусиль, у т. ч. дипломатичних, у напрямку забезпечення конструктивної співпраці фахівців у сфері історичної пам‘яті».
Виклик посла став реакцією на спільну заяву послів Польщі та Ізраїлю (Джоеля Ліона) з критикою вшанування Львівською міською радою лідера ОУН Андрія Мельника, письменника Івана Липи та його сина, одного з ідеологів українського націоналізму Юрія Липи. Також вони розкритикували те, що КМДА 1 січня на своїй будівлі «виставила банер із зображенням Степана Бандери».
Нагадаємо, міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків запропонував встановити пам’ятник Степану Бандері на кордоні з РФ.
Вот чего добились своими поступками розни с найлучшим соседом жаль
Хоч якась реакція.
Нехай поляки заткнуться і не лізуть в справи України. В себе дома ми розберемось самі. Цитую історичні дані мовою оригіналу: 5 июля 1941-го года Бандеру пригласили на встречу германские власти якобы для переговоров, но на встрече Бандеру арестовали, поскольку он не захотел отказываться от «Акта возрождения Украинского государства», после чего поместили сначала в немецкую полицейскую тюрьму в Кракове, а через полтора года в концлагерь “Заксенхаузен”… Несмотря на сумасшедшее давление Советов, практически полностью подгребших под себя Нюрнбергский процесс, позволившее им обойти все неприятные для них вопросы, деятельность ОУН, УПА и лично Степана Бандеры была признана судом не содержащей состава преступления.
Об этом свидельствует то, что их деятельность судом несомненно рассматривалась, но не была осуждена:
Ни Степан Бандера или Роман Шухевич лично, ни ОУН и УПА как организации не были осуждены Международным военным трибуналом в Нюрнберге. Ни в одном из 42 томов материалов трибунала обвинительного приговора касательно их нет.
В материалах Нюрнбергского трибунала дан исчерпывающий перечень лиц и организаций, признанных преступными. Украинских националистов в этом перечне нет.
Нехай Польща зі своїми «думками» сидить мовчки і не влазить в справи самостійної держви України, як ми не влазимо в їхні справи. По-перше, Бандера не визнаний світовим якимось ворогом, як Гітлер і соратники Гітлера. І він не був на Нюрбергзькому процесі у ролі обвинуваченого. До речі, всю війну провів у німецькому концтаборі. По-друге, Польщу Гітлер і Сталін у вересні 1939 року окупували навпіл зі сходу і заходу. Але Раша для Польщі – друзі! Сотню років Польща була протекторатом Раші (до першої світової війни). Але Раша для Польщі – друзі! На почтку 20-го століття російська охранка арештовувала громодян Польщі за мітинги поляків, які виступали за незалежність Польщі, відійти від протекторатства. Їх арештовували рашисти і розбивали родини, висилали з Польщі по всій Європі – в Україну, Білорусію, Румунію… (Гастапо відпочиває)… Але Раша для Польщі – друзі! А українці, які самі страждали від Раші, – вороги… Коротше, неукраїнці, не лізьте в справи України. Ми розберемося у себе самі! Трішечки вчіть історію…
А ось і ляшський геноцид українського народу…
Польські звірства проти українців. Тема, яку замовчували десятиліттями. ПОЛЬСЬКА ОКУПАЦІЯ ХОЛМЩИНИ ТА ПІДЛЯШШЯ
Польща, відроджена в листопаді 1918 року, захопила в 1919 році Холмщину і Підляшшя і в міжвоєнні роки на державному рівні, всупереч її власної Конституції і міжнародних угод, проводила постійне нищення українства, саме на Холмщині і Підляшші, як на висунутих на захід українських землях. «… Для нападу на Сагринь і Турковичі 7 березня 1944 р. в лісі с. Липовець наступила концентрація Армії Крайової в кількості 2 тис. чоловік. В ніч на 9 березня група в кількості 1200 чоловік підійшла до Сагриня і вдосвіта почала наступ».
Бандити оточили Сагринь і обстріляли запальними кулями. Люди втікали з палаючого села і попадали під бандитські кулі, що летіли на них з усіх сторін. Частина людей заховалась в мурованій церкві, але бандити підірвали двері церкви, людей повбивали, а церкву спалили. 35 людей, переважно жінок з дітьми, заховались в мурованому приміщені поліції, де вони були катовані і вбиті, а будинок спалено. Коли село згоріло бандити ще на протязі доби шукали людей по полях і криївках та вбивали їх.
Тільки в одному Сагрині 9-10 березня, за неповні 2 дні, було вбито, зарізано, спалено живцем понад 800 жителів лише цього села…
Польські звірства проти українців.
Тема, яку замовчували десятиліттями.