Органи охорони здоров’я Індії звернулись до влади з проханням голосити про епідемію мукормікозу, також відомого як «чорний грибок». Це рідкісне захворювання почали виявляти у людей, що перехворіли на COVID-19.
Про це пише Громадське з посиланням на BBC.
У четвер, 20 травня, секретар міністерства охорони здоров’я Індії Лав Агарвал звернувся до 29 штатів країни з проханням оголосити про епідемію «чорного грибка».
У МОЗ впевненні, що таким чином можна буде більш уважно відстежувати те, що відбувається в кожному штаті, та забезпечити кращу інтеграцію лікування.
Наразі точно невідомо, скільки людей з мукормікозом є в Індії. Останніми тижнями медики почали фіксувати збільшення людей з цим діагнозом, особливо серед пацієнтів, що були заражені коронавірусом.
Минулого тижня Раджеш Топе, очільник органів охорони здоров’я у найбільш постраждалому через COVID-19 штаті Махараштра, заявив про 1,5 тисячі випадків цього захворювання у регіоні.
Так, лікарня у Мумбаї ㅡ столиці штату Махараштра ㅡ повідомила про 24 випадки мукормікозу за останні 2 місяці, у той час, як за весь минулий рік там зафіксували лише 6 випадків.
Наразі медики вважають, що причиною зростання кількості випадків мукормікозу в Індії може бути вживання стероїдів пацієнтами з тяжкою формою COVID-19. Ці препарати пригнічують імунітет і підвищують рівень цукру в крові.
Тепер, через збільшення кількості випадків цього захворювання, в Індії почався дефіцит амфотерицину В ㅡ препарату, що використовується для лікування мукормікозу. Нестачу ліків фіксують попри те, що їх виробляє багато індійських фірм. На тлі цього родичі хворих у розпачі звертаються до чорного ринку.
Мукормікозом називають групу інфекційних захворювань, які викликають мукорові гриби. Вони живуть у ґрунті, рослинах, компості, гнилих фруктах і овочах. Мукормікоз трапляється вкрай рідко: з 1885 по 2005 рік зафіксовано менше тисячі випадків.
У тілі людини «чорний грибок» вражає носові пазухи, мозок і легені. Залежно від уражених органів смертність від мукромікозу варіюється, але в цілому висока, особливо серед пацієнтів із групи ризику — передусім тих, що страждають на цукровий діабет або рак та мають СНІД. Часто єдиний спосіб лікування пацієнтів з «чорним грибком» — видалення ураженого органу.
