Для вирішення конституційної кризи Володимир Зеленський пропонує розпустити КСУ. Ні у президента, ні у парламенту немає повноважень відправляти у відставку суддів КСУ, а тому, якщо таке рішення ухвалять, воно буде неконституційним. Розповідаємо, у який спосіб ВРУ, президент можуть зупинити діяльність КСУ і при цьому не вийти за межі своїх повноважень.
Після рішення КСУ щодо антикорупційного законодавства в Україні почалася конституційна криза. Про неї ми писали тут, тут і тут. Щоби унеможливити ухвалення КСУ подальших рішень, які, на думку президента, можуть нашкодити інтересам України, Володимир Зеленський зареєстрував законопроект, яким пропонує розпустити Конституційний суд.
З однієї сторони, бажання Зеленського зупинити діяльність КСУ можна зрозуміти. Протистояння КСУ і президента слід розглядати не як протистояння судової і виконавчої гілок влади, а як атаку на антикорупційну інфраструктуру зі сторони олігарха Ігоря Коломойського і проросійських сил на чолі з Віктором Медведчуком. Якщо виходити з того, що КСУ керується інтересами згаданих осіб, то не важко передбачити, що наступними рішеннями суду будуть повернення «Приватбанку» колишньому власнику, скасування земельної реформи, погіршення відносин з західними партнерами, чого добивається РФ. З другої сторони, для вирішення кризової ситуації Зеленський пропонує відверто неконституційний спосіб, оскільки ні у президента, ні у парламенту немає повноважень розпускати КСУ.
Щоби якось вгамувати наростаючу конфронтацію між Конституційним судом та Офісом президента, спікер парламенту Дмитро Разумков зареєстрував «компромісний» законопроект про відновлення дії законів, які КСУ визнав неконституційними. Така міра може на деякий час знизити градус протистояння, але її недостатньо. Наступним кроком має бути нейтралізація Конституційного суду до його повного перезавантаження.
Виникає питання: як президенту або ВРУ зупинити роботу КСУ в такий спосіб, щоби не вийти за межі Конституції і своїх повноважень?
Блогер Роман Шрайк пропонує два сценарії для Верховної Ради.
Для ухвалення рішень на засіданнях КСУ має бути кворум з 12 суддів. Наразі склад КСУ нараховує 15 із максимально можливих 18-ти суддів. Шрайк пропонує підвищити кворум до 16-18 чоловік і тоді КСУ не зможе зібратися у теперішньому складі, оскільки нараховує лише 15 суддів.
Друга пропозиція Шрайка полягає в тому, щоби змінити правила ухвалення рішень КСУ – не простою більшістю від присутніх суддів як зараз, а 2/3 або консенсусом.
https://www.facebook.com/roman.shrike/posts/3793585320666219
Блогер відзначає, що для реалізації як першого, так і другого сценарію достатньо 226 голосів народних депутатів, оскільки кворум і правила ухвалення рішень Конституційним судом прописані у законі про діяльність КСУ, а не в Конституції.
Пропозиція Шрайка про підвищення кворуму в КСУ вже знайшла підтримку у ВРУ. Під час сьогоднішнього засідання парламенту народний депутат фракції «Голос» Ярослав Юрчишин запропонував ухвалити законопроект, яким підвищити кворум у КСУ з 12 до 17 суддів.
https://www.facebook.com/yaroslav.yurchyshyn/videos/3703400626377099/
У президента також є можливості зупинити роботу КСУ, не йдучи ва-банк.
Склад Конституційного суду має складатися з 18 суддів: по шість призначають ВРУ, з’їзд суддів України і президент. У чинному складі КСУ є шестеро суддів, які призначалися Віктором Януковичем і Петром Порошенком. О. Тупицького і О. Касмініна у 2013 році призначив Янукович. У 2016 році Порошенко призначив В. Мойсика і В. Колісника, а у 2018 році – В. Лемака і С. Головатого.
Зеленський може видати укази, якими скасувати укази своїх попередників про призначення суддів КСУ. Після звільнення одразу шістьох суддів у КСУ залишиться дев’ятеро суддів. При теперішньому кворумі у 12 осіб Конституційний суд не зможе ухвалювати жодних рішень.
Аби не було сумнівів, що така процедура дієва, нагадаємо, що Володимир Зеленський вже не раз видавав укази, якими скасовував дію указів Петра Порошенка. 11 червня 2019 року Зеленський скасував два укази Порошенка про призначення членами Вищої ради правосуддя Андрія Василенка та Михайла Ісакова, а 24 червня минулого року скасував укази попередника про звільнення Юрія Артеменка з посади члена Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та про призначення на подібну посаду Володимира Горковенка.
для ІНФОРМАТОРа
