У 2015 році Рада Європи оприлюднила звіт щодо розслідування подій на Майдані. В ньому було зазначено, що співпраця між правоохоронними органами не була послідовною та ефективною, що негативно вплинуло на прогрес розслідування. Дотепер події на Майдані залишили після себе багато питань без відповідей.
Велика увага у звіті приділяється відсутності співпраці та протидії слідчим та прокурорам ГПУ з боку МВС. Начальник управління спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк розслідує злочини на Майдані з 2014 року. Він теж неодноразово звинувачував керівників правоохоронних органів та Адміністрацію Президента у несприянні та протидії слідству, але, не дивлячись на проблеми, слідство досі триває, знаходяться нові докази, проводяться слідчі дії, висуваються підозри.
Журналісти ІНФОРМАТОРа зустрілися з Сергієм Горбатюком, щоб дізнатися детальніше про причини конфлікту між високопосадовцями, отримати відповіді про неоднозначні події на Майдані та дізнатися про найголовніше: як триває розслідування злочинів під час Революції Гідності.
— На лютий цього року 440 людей отримало повідомлення про підозру, 66 людей підозрюють у вбивствах на Майдані, 11 людей отримало реальні строки, що змінилося
за цей час?
— За цей час ще 8 осіб отримали повідомлення про підозру, направлено обвинувальні акти до суду вже стосовно 291-єї особи, загальна цифра вироків – 52 особи, 11 з них отримали покарання у вигляді позбавлення волі. Але треба зауважити, що сьогодні, нажаль, немає вироків за вбивства, хоча в суді розглядаються акти за обвинуваченням у вбивствах 16 осіб.
— У своїх інтерв’ю Ви не раз казали, що Аваков, Порошенко, Грицак не сприяли розслідуванню, а Луценка ви звинуватили у тому, що він перешкоджав справам. Чи була в когось із них після ваших заяв конструктивна реакція? Хтось пропонував зустріч, написав листа, почав сприяти розслідуванню?
— Ні, не було жодних зустрічей, були тільки публічні намагання перекласти відповідальність чи дискредитувати управління або мене особисто з вуст Авакова, з вуст Порошенка чи з вуст самого Луценка, напевно, тільки голова СБУ у даному випадку просто промовчав. Я дійсно акцентував на тому, що якщо Ви вважаєте, що я десь у чомусь не правий, перебільшив, а Ви без сумніву хочете сприяти розслідуванням, то ви мали б звернутися за роз’ясненнями, запросити на зустріч і з’ясувати всі ці моменти, а в першу чергу запропонувати допомогу. Але жодного намагання відреагувати на заяви від високопосадовців не було. Публічні заяви — це крайній захід, тому що цьому передує тривале листування як з Генеральним прокурором, так і з МВС, СБУ та АП. Єдине, що прямого стосунку до розслідування згідно з законодавством Президент не має, але на прохання Адміністрації Президента ми щотижнево в період з 2016 по 2018 роки надавали посадовцям АП перелік проблемних питань, які супроводжують розслідування, але фактичного реагування на ці проблеми не було. Всі високопосадовці мають можливість перевірити у листуванні, що звинувачення ґрунтуються на реальних проблемах з якими стикається розслідування. У МВС ми надсилали листи через неналежне виконання доручень, в ненаданні документів, в приховуванні документів, в не реагуванні на дії слідчого чи генпрокурора, так само і до СБУ. Коли це вже звернення публічне, всі розуміють, що воно ґрунтується на реальних фактах.
— Чому так відбувається?
— Справжня відповідь можуть дати самі керівники, а моя думка, що це їхнє небажання ламати діючу систему роботи правоохоронних органів. Більшість злочинів на Майдані зчинялася правоохоронцями. Чому так сталося? Тому що впродовж тривалого часу, а особливо під час правління Януковича, відбір кадрів у більшості відбувався не на критеріях професійності та порядності, а особистої відданості керівника, чи на чиїсь прохання або навіть за гроші. Це робиться для того, щоб використовувати підлеглих у вчиненні якихось незаконних дій, як корупційних ,так і зокрема (якщо дивитися через призму Євромайдану) на перешкоджання проведенню мітингів. За такої побудови системи управління можна надати вказівку розігнати мітинг, застосувати насильство і в кінцевому випадку надати наказ на застосування вогнепальної зброї і очікувати, що ці незаконні вказівки будуть виконані. Відповідні результати розслідування мали в першу чергу очистити правоохоронні органи від таких працівників. Коли буде встановлений факт, що правоохоронець, який перебував на місці подій володіє даними про вчинення злочинів і умисно не надає їх слідству, то така особа не повинна працювати у правоохоронних органах. Але керівники правоохоронних органів певно хочуть мати підлеглих, які будуть виконувати будь-які їх вказівки і на межі закону, поза ним, в тому числі і незаконні, тому вони незацікавлені у результатах розслідування. В інакшому випадку в майбутньому будь-який правоохоронець, якому надійде незаконна вказівка, зможе сказати, що він не буде виконувати незаконну вказівку, тому що буде приклад з колегою, який під час Майдану погодився вчинити незаконні дії та поніс за це відповідальність, був звільнений та позбавлений волі за вироком.
— Мова йде про поліцейських з департаменту громадської безпеки МВС?
— Так, це як один із прикладів, де у тому числі через відсутність реагування керівництва МВС підозрювані продовжують займати високі посади. Один підсудний – це діючий начальник управління громадської безпеки Національної гвардії і два інші – це керівники департаменту превентивної діяльності (фактично це був департамент громадської безпеки). Керівник цього департаменту та його заступник – це два підозрюваних, слідство щодо яких триває, але вони досі перебувають на посадах та керують підрозділами, які перебувають на масових заходах і керівництво правоохоронних органів їм довіряє та каже, що лише обвинувальний вирок буде підставою їх звільнення, забуваючи про свій обов’язок провести службове розслідування за фактами незаконних дій і прийняти рішення у дисциплінарному порядку.
— Чи потрібно передати цю справу до Державного бюро розслідувань?
— Не дивлячись на перешкоди, результати розслідування є за більшістю епізодів тих подій, окрім окремих випадків, але ці результати мали та повинні були бути набагато більшими, ніж вони є і в першу чергу щодо судових вироків. Особи, які відповідають за реформування правоохоронних органів, не думають про те, як забезпечити сталість розслідування, як зробити так, щоб ці реформи не вплинули негативно на хід розслідування, є багато епізодів у яких ще тривають слідчі дії і продовжується встановлення усіх причетних до злочинів, а відповідно, 20 листопада слідчі прокуратури втратять всі свої повноваження та мають передати справи до ДБР. Якщо це буде просто передача іншим слідчим, враховуючи величезний об’єм кримінальних проваджень, це зупинить розслідування на дуже тривалий час
— Було б добре, якщо слідчі Генеральної прокуратури потрапили до ДБР за окремою квотою, а не проходили необхідну для посади в ДБР процедуру конкурсу?
— Так, ми про це говорили, було питання, чи залишати розслідування та йти на конкурс, чи продовжувати розслідування. З урахуванням важливості цієї справи і заяв високопосадовців, які стверджують, що ця справа для них номер один, ми казали слідчим, щоб вони працювали, а високопосадовці відрегулюють це питання на законодавчому рівні та забезпечать ефективність розслідування.
— Коли закінчаться слідчі дії на Майдані?
— Якщо мова про слідчі експерименти, то попередньо вони розплановані до 15 травня, ми проводимо слідчі дії кожен рік, переважно весною та восени, коли на деревах немає листя та вигляд вулиці максимально сходитися з тим, який він був у лютому 2014 року. Кожного року з’являються нові свідки та нові відео-фото докази і тому важливо проводити експерименти в умовах, що максимально відповідають тій обстановці. Але через будівництво меморіального комплексу і, відповідно, зміну ландшафту вулиці, ми стоїмо перед завданням завершити проведення слідчих дій якомога швидше. Сама встановлення меморіального пам’ятника та зміна ландшафту унеможливить надалі проводити ефективно слідчі дії, тому що вулиця змінить свій вигляд, що не дозволить підозрюваному або свідку переконливо показати на місці деталі злочину.
— Юристи зазначають, що в Законі України № 743-VII “Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань…” є багато правових помилок. Ви з цим погоджуєтесь?
— Так, дійсно там містяться такі норми, які не відповідають Конституції і КПК України, що унеможливлює його застосування. Однак, Прокурора Департаменту спецрозслідувань ГПУ Олексія Донського, який користуючись юридичною термінологією назвав цей закон нікчемним, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів вирішила притягти його до дисциплінарної відповідальності, зазначивши, що він таким чином намагається нівелювати цінність нормативного акта. Цей нормативний акт потребує внесення до нього змін. Наприклад, нечітко врегульовано кого має на увазі законодавець коли ми читаємо “учасники” подій. Працівники “Беркуту” також були учасниками подій, але брали участь по іншій бік конфлікту. Більш того, багатьом протестувальникам у цьому законі зробили “медвежу послугу”, оскільки, звільняючи всіх від відповідальності за злочини не розслідуючи їх, вони, по суті, звинуватили їх в скоєнні злочину.
— Як оцінювати ситуацію, коли людина під час подій на Майдані була вбита в ході необхідної оборони?
— В цьому також є проблема. Потрібно встановлювати і аналізувати кожен окремий факт використання зброї. Якщо людина використовувала зброю для того, щоб захистити себе чи інших після того, як в неї стріляли, то це ознаки необхідної оборони чи крайньої необхідності і тоді кримінальне провадження закривається і вона не несе відповідальності за дії.
— Стаття 9 зазначеного закону передбачає наступне: “Заборонити збирання, реєстрацію, накопичення, зберігання, адаптування, зміну, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізацію, передачу) персональних даних осіб, які були учасниками масових акцій протесту, що розпочалися 21 листопада 2013 року, які були отримані у зв’язку з участю цих осіб у акціях протесту. Ці персональні дані підлягають знищенню у встановленому законодавством порядку”. Чи не перешкоджає така норма збиранню доказів?
— Для того, щоб встановити факт поранення під час подій на Майдані, ми повинні отримуємо медичну картку, виписку з лікарні, паспортні дані, телефон людини та іншу інформацію щодо потерпілого. Закон нам забороняє це робити. Але з проблемами наразі не зіштовхувалися. Хоча існування такої норми може нашкодити нашій роботі, якщо хтось забажає використати її проти нас.
— Після вашого виступу у Раді, депутати зареєстрували законопроект про утворення Тимчасової слідчої комісії через перешкоджання розслідуванню злочинів на Майдані. Як на вашу думку це буде сприяти розслідуванню?
— Я вважаю що цю комісію необхідно створити, бо розголос допоможе донести до суспільства інформацію про проблеми з розслідуванням і може мати позитивні наслідки, тому що для ефективного розслідування потрібна суспільна підтримка. Але це засіб, головне – це політична воля та бажання керівників правоохоронних органів в сприянні слідчим та прокурорам у цих розслідуваннях.
— Чи отримували ви пропозиції від Зеленського про посаду? Чи проводили консультації з представниками його команди?
— Ні, ні з Зеленським, ні будь від кого з його команди я пропозицій я не отримував і не зустрічався.
— Хотілося б більш детально поговорити про події на Майдані. 21 лютого 2014 в ЗМІ з’явилася інформація, що спочатку затримали снайпера на даху будівлі Кабінету Міністрів, а потім у готелі “Україна”. Відносно останньої події посилалися на польського журналіста. Що вам відомо про снайпера з цього готелю?
—Один іноземний журналіст повідомив, що з будівлі готелю стріляли. Він продемонстрував відео, на якому видно, як хтось відчиняє і зачиняє вікно. Здається, на 11 поверсі. Але в той час і у тому місці, що навпроти вікна, яке бачив цей журналіст не було загиблих і поранених. Крім того, під час проведення слідчих дій, не отримано підтверджень інформації, що у готелі знаходився снайпер і що з нього робилися постріли.
— Але на відео репортера ВВС News видно, як вбивають людину біля Жовтневого палацу. Дружина загиблого підтвердила, що чоловіка вбили з будівлі готелю.
— В процесі розслідування слідчі отримали докази, котрі вказують на постріли зі сторони, бетонної барикади на Інститутській.
— В той же час, Міжнародної дорадчої групи Європейської Ради в своєму звіті зазначила, що три особи були вбиті пострілами з готелю “Україна”.
— — На початку розслідування, коли ще не було всіх необхідних відеозаписів і, зокрема, щодо вбивств окремих протестувальників 20.02.2014 , у ході слідчих експериментів окремі свідки вказували, що постріли у їх товаришів були можливо здійснені з готелю «Україна». Але потім були віднайдені відеозаписи на яких видно, що людей обстрілюють з іншої сторони. Ми цей відеозапис показували свідкам і вони визнали, що з “України” ніхто не стріляв. Помилки можливі, але для того і слідство, щоб робити висновки не на одних якихось доказах, а на комплексному дослідженні обставин.
— Стало відомо, хто здійснював постріли з консерваторії?
— Так. Одним із тих, кому повідомлено про підозру у застосуванні вогнепальної мисливської зброї з консерваторії, був громадянин “Б” (Бубенчик, – прим. ред.) та ще одна особа.
— Чи могли їхні дії спровокувати наступні події зі застосуванням зброї?
— Цілком. Співробітники “Беркуту” почали відступати в сторону Європейської площі, після застосування по ним зброї і ведення вогню. Вони могли повідомити про це керівництву, яке дало наказ на вихід правоохоронців з автоматичною вогнепальною зброєю. Але не отримано даних про те, щоб ці правоохоронці намагалися затримати осіб, що стріляли в правоохоронців чи іншим чином присікти їх дії. Навпаки ці правоохоронці застосовували не вибірково зброю стосовно неозброєних.
— А чи був письмовий наказ застосувати зброю?
— Наявність письмового наказу слідство не встановило.
— Геннадій Москаль приходив на ефіри “Громадського” та казав, що знає, хто стріляв і оприлюднить про цих людей інформацію. Він звертався до вас?
— Він очолював Тимчасову слідчу комісію по подіях на Майдані і мав доступ до великої кількості інформації. Частину інформації він надав до Генпрокуратури. Але не всі його дані були підтверджені доказами, а окремі не відповідали реальним фактам. Ми його викликали на допит, але він спромігся прийти лише через 2 роки, коли я запросив його вже через ЗМІ. Геннадія Москаля це чомусь дуже обурило.
— Раніше Володимир Парасюк відмовлявся давати свідчення Прокуратурі. Чи надав свідчення Парасюк? І хто з інших українських політиків досі не дав свідчення по подіях на Майдані?
— Ні, на жаль Володимир Парасюк досі не дав нам свідчення, а його депутатський мандат не дозволяє його викликати до Прокуратури примусово. З українських політиків також не дав свідчення депутат Юрій Мирошниченко, хоча йому постійно надсилаються повістки. Незалежно від наявності юридичних колізій, або особистого відношення до діючої влади, це не їх особиста справа і дати свідчення стосовно подій на Майдані — їх обов’язок.
Фото – УНІАН
Дмитро Олійник та Антон Візковський
Для ІНФОРМАТОРа
