Ситуація у Чернігові складна. Наразі місто знаходиться в умовному оперативному оточенні ворога. Неможливо вивезти понад 40 важкопоранених та доставити гуманітарну допомогу.
Чернігів – один з обласних центрів, що з перших днів війни постраждав від московської навали чи не найбільше. Місто має стратегічне значення – воно закриває північний шлях на Київ.
Тому ворогу необхідно взяти його любою ціною. З першого дня війни Чернігів знаходиться під постійними артилерійськими й мінометними обстрілами, авіанальотами – на місто скидають 250 і 500-кілограмові авіаційні бомби.
Околиці розбомблені повністю, передмістя – на 60%. Причому обстрілюються лікарні, садочки, школи, стадіони, бібліотеки та житлові будинки.
Більшість мешканців евакуювалося. Ті, хто залишився, а з них багато хворих та немічних, хаотично ховаються в підвалах. Загиблих ховають в братських могилах.
За оцінками мера Чернігова В. Атрошенка, у місті наразі перебуває 120-130 тис. жителів з 285-290 тис., які були до війни.
Гостро бракує води, світла, газу та зв’язку. Полагодити це комунальним службам неможливо – постійні обстріли.
23 березня московські окупанти скинули авіабомби на автомобільний міст через Десну, який сполучав місто з Києвом.
Цей міст був для Чернігова “дорогою життя” – ним з міста рухалися евакуаційні рейси, а в місто завозилася гуманітарна допомога.
Наразі місто не має гуманітарного коридору – ані можливості вивезти поранених, ані можливості завезти продукти харчування та медикаменти.
Сьогодні терміново потрібно вивезти важкопоранених (здебільшого військові, але є й цивільні, зокрема, троє дітей), які не виживуть в умовах облоги.
Також місто, в першу чергу, потребує великої кількості генераторів та ємностей для води. Це не говорячи про продукти харчування та медикаменти.
Хто хоче долучитися – телефонуйте 0981503689 або пишіть [email protected]
Одразу попереджаю – дороги заміновані або обстрілюють ся. Є ще стежки. Але теплішає і їх розмиє. Місто може залишиться в абсолютній блокаді.
Але ми переможемо!
Сергій Чаплигін
Чернігів-Київ
P.S. Щодо ситуації в північній частині Чернігівської області.
Є місцевості з якими є зв’язок, а до деяких взагалі немає доступу . Десь окупанти взагалі проїхали, десь залишили свій блокпост, десь зайшли тісно.
Тут природний ландшафт (болотиста та лісиста місцевість з певними нюансами) сприятиме створювати найближчим часом великі незручності перебування окупантів на Сіверщині.
Але це вже тема окремої розмови.
