Заступник голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак придбав нерухомість у столиці за понад два мільйона гривень.
Про це стало відомо із суттєвих змін у декларації чиновника.
27 жовтня Тиліщак задекларував отримання кредиту від банку у розмірі 1 мільйон 300 тисяч гривень і поворотну фінансову допомогу у 150 тисяч гривень, вочевидь, від власної сестри.
У цій саме зміні чиновник декларує придбання квартири у Києві на 84,4 кв.м. за 2 мільйона 402 тисячі 525 гривень.
Втім, різниця між отриманими грошима і витратами на квартиру складає понад 800 тисяч гривень.
У щорічній декларації Тиліщака 2019 рік зазначено, що у власності його родини з 2012 року вже є квартира в Києві. Нерухомістю на 49,3 кв.м. у рівних частках володіють чиновник, його дружина та дві дочки.
Варто зазначити, що у Тиліщака досить скромна декларація. У його власності перебуває бюджетне авто Ford Fusion 2011 року випуску за 190 тисяч гривень. Також Тиліщак має авторське право на дві книги.
За минулий рік чиновник отримав у Інституті національної пам’яті 733 017 грн. зарплати, 17 765 грн. процентів від банку та 4 000 гонорару від ТОВ «Видавничий дім «Портал». Його дружина Галина Басара-Тиліщак отримала 66 018 грн. зарплати у Інституті історії України Національної академії наук України, за сумісництвом 46 294 грн. у Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури та 27 384 грн. у недержавній некомерційній професійній організації Національна асоціація адвокатів України, отримала 1 000 грн. виплат чи відшкодування, які здійснюються професійними спілками свoїм членам, 1 350 грн. гонорару від АТ “Укрпошта” та 9 грн. і 4 296 грн. процентів від банків.
Тиліщак з дружиною тримають готівкою 15 500 доларів США. На банківських рахунках Тиліщак зберігає 251 293 грн.. а його дружина – 15 264 грн. та 32 411 грн.
Тож виходить, що на придбання квартири родина чиновника витратила майже всі заощадження і зароблені минулого року гроші.
Довідка:
Володимир Тиліщак – Заступник голови Українського інституту національної пам’яті.
У 1998 році закінчив Тернопільський державний педагогічний університет ім. В. Гнатюка за спеціальністю історія.
У 1998 – 2001 рр., працював вчителем історії в загальноосвітніх школах Тернопільського району Тернопільської області. У 2000 – 2002 рр. — науковий співробітник, старший науковий співробітник Тернопільської обласної комунальної інспекції охорони пам’яток історії та культури.
У 2002 – 2004 р. – журналіст газети «Шлях перемоги». У 2004 – 2014 рр. працював на посаді молодшого наукового працівника відділу археології ранніх слов’ян Інституту археології Національної академії наук України.
У 2007 – 2010 рр. працював в Українському інституті національної пам’яті, де пройшов шлях від головного спеціаліста до заступника директора департаменту-начальника відділу історичного аналізу. Відповідав за роботу Інституту з дослідження та поширення інформації про Голодомор 1932 – 1933 років. Є одним з авторів Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932 – 1933 років в Україні.
У лютому 2011 р. звільнився із займаної посади та до червня 2014 р. продовжив працювати в Інституті археології НАН України. У 2014 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.
З 2011 р. учасник Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору – геноциду 1932 – 1933 років.
У травні 2014 році Кабінетом Міністрів України призначений на посаду заступника директора, а з лютого 2015 року – заступником голови Українського інституту національної пам’яті.
Автор книги «1930. У.С.Р.Р. Повстання», співупорядник книги «Людяність у нелюдяний час. Доброчинці в часи Голодомору» (2013 р.).
Читайте також: Важкі часи. Прокурор ОГП продав квартиру в Києві