Загід Краснов: від бандита до депутата

Загід Краснов добре відомий в політичних і бізнесових колах Дніпра. Після невдалої спроби потрапити у Верховну Раду він продовжує хазяйнувати на Дніпропетровщині.   

За свої 53 роки дніпровський політик багато чого пережив, особливо в 90-х роках. Чимало його сторінок біографії досі залишаються прихованими від виборців. ІНФОРМАТОР нагадує, хто такий Краснов, звідки він взявся і чим відомий.

Загід Краснов – особистість досить скритна і загадкова. Приховувати йому дійсно є що, адже в божевільні 90-ті він був відомим на всю Україну кримінальним авторитетом. Незважаючи на всі спроби його менеджерів і піарщиків приховати факти його кримінально минулого, це їм навряд чи вдасться, адже занадто багато людей своїми очима бачили злодіяння «громадянина Габібулієва». Незважаючи на всі його колишні злочини, зараз він живе розкошуючи. Почнемо по порядку.

Родом з Дагестану

Народився Загід Краснов (Загіддін Габібулаєвич Габібулієв при народженні, – ред.) в жовтні 1965 року. Шкільні роки провів в Дагестані, а після здобуття середньої освіти переїхав в Україну. Студентські роки провів в Дніпропетровському інженерно-будівельному інституті. Про це йдеться в його офіційній біографії, однак, там немає ні слова про те, що, будучи студентом, Краснов намагався стати співробітником Комітету державної безпеки СРСР (КДБ). Він навіть пройшов випробувальні іспити і процедуру зарахування, але йому не пощастило, адже прийшов 1991 рік, який приніс розпад Союзу, разом з яким зруйнувалися мрії Краснова про агентурну кар’єрі. Але, як то кажуть: «колишніх КДБ-шників не буває». У вузьких колах існує думка, що спецслужби таки взяли його в оборот, і використовують в своїх цілях досі. Після 91-го року Краснов кардинально поміняв свої життєві пріоритети – трохи попрацювавши інженером-будівельником і тренером з карате, він з головою занурився в кримінальний світ божевільних 90-х.

У кінці минулого століття Загід був головним захисником «чесних» підприємців від рекетирів, як і багато хто в той час він займався «кришуванням». Однак це лише напівправда. Насправді він був одним з активних членів так званої бригади «Мухтара» (до речі, саме в її складі він отримав прізвисько «Загід»). Зокрема, в складі цього ОЗУ Загід займався рекетом на дніпропетровському «Нагірному ринку», курирував діяльність половини повій на той час Дніпропетровська, продавав і поставляв наркотики, а також керував «бойовими групами». Після того, як лідера ОЗУ «Мухтара» вбили – його очолив саме Загід. Варто відзначити, що в міліцейських зведеннях того часу він проходив як «член злочинного угруповання».

В 90-і роки вся Дніпропетровщина перебувала в сталевих руках Павла Лазаренка. І з ним ділилися всі бізнесмени та бандити. Не міг бути винятком і Загід Краснов, який в майбутньому так само не втратив зв’язків з Павлом Івановичем. Але про це нижче.

Зробивши непоганий стартовий капітал в кримінальній сфері, Загід вирішив зайнятися бізнесом, але перед цим змінив ім’я з «Загіддін» на «Загід» (кличка з кримінального середовища), поміняв по батькові з «Габібулаєвич» на «Геннадійович» і взяв прізвище дружини, перетворившись із «Габібулаєва» в «Краснова».

Відразу після цього він почав легалізацію своїх доходів, заснувавши разом з дружиною Ельвірою підприємство «ОТЕГ», яке займалося торгівлею паливом. Краснов займав в ній пост генерального директора до 2000 року. Крім цього, в 2000 році він був обраний головою наглядової ради «Дніпропетровського стрілочного заводу», акціонером якого був ще з 1998 року. Однак і цього йому виявилося недостатньо.

Політичний хамелеон

У 2004 році несподівано для всіх Краснова призначили радником в Координаційному комітеті з протидії корупції при президенті України. З цього моменту і почався стрімкий розвиток його політичної кар’єри. Відмінним поштовхом для неї стало призначення Краснова главою виборчого Дніпропетровського штабу Віктора Ющенка. Після його перемоги на президентських виборах, Краснов був призначений на пост тимчасово виконуючого обов’язки заступника голови Дніпропетровської обласної адміністрації.

Трохи пізніше він був замішаний в досить загадковому епізоді. Екс-начальника обласного Дніпропетровського УБОЗу Едуарда Шевченка розстріляли відразу після зустрічі з Красновим. Більш того, це сталося прямо біля ресторану «Сан-Тропе», який належав Загіду Геннадійовичу. Після цієї події в ЗМІ з’явилася інформація про те, що Краснов хотів купити Шевченка. А якщо бути точнішим, то він хотів, щоб його ім’я зникло з міліцейських архівів, але Шевченко йому відмовив. Довести, що це Краснов винен в його смерті практично неможливо, однак сам факт особистої зустрічі колишнього кримінального авторитета з впливовим міліціонером і його раптова смерть явно заслуговує на увагу з боку правоохоронних органів.

У 2006 Загід Краснов намагався пробитися в «Партію регіонів», але не вийшло. У підсумку він спочатку потрапив в «Блок Юлії Тимошенко», а потім і в партію Павла Лазаренка. Загід очолив в Дніпропетровську фракцію Лазаренка, зібравши в ній своїх «колег» з 90-х. Прийшовши до влади, він відразу ж почав вибудовувати власне громадське об’єднання, яку назвав «Громадянська сила». За що його і зняли з займаного поста глави фракції.

За часів головування у фракції Блоку Петра Лазаренка Краснов зав’язав тісну дружбу з сумнозвісним регіоналом і «істинним новороссом» Олегом Царьовим.

Тандем Царьова-Краснова добре «попрацював» в Дніпропетровській міській адміністрації, самовільно переписавши на себе (не безпосередньо, звичайно ж) величезну кількість земельних ділянок в Дніпропетровській області на загальну суму близько $ 800 млн. Саме тоді Краснов і отримав прізвисько «директор міськради», адже без його відома і згоди там не відбувалося нічого.

На президентських виборах в 2010 році він очолював штаб Сергія Тігіпка в Дніпропетровській області, проте на цей раз його ставка не зіграла. Мабуть, він і сам не особливо-то і вірив в Сергія Леонідовича, адже під час цієї виборчої кампанії він більше займався самопіаром, ніж підвищенням рейтингу його кандидата в регіоні.

Після приходу до влади «Партії регіонів» у Краснова почалися серйозні проблеми з бізнесом. Крім цього, на нього завели декілька кримінальних справ і почали піднімати старі, які вдалося зам’яти в «кращі часи». Для того, щоб вирулити з ситуації, Загіду Геннадійовичу довелося в черговий раз «змінити прапори». На цей раз його порятунком став «Український вибір» Віктора Медведчука. Разом з родичем Володимира Путіна і його проросійсько-українофобським проектом Краснов отримав захист від напастей, які обрушилися на нього з боку «Партії Регіонів». До речі, в «Українському виборі» Краснов знову активно співпрацював зі старим другом Олегом Царьовим. Подейкують, що саме він представив його Віктору Медведчуку.

Компрометуючих епізодів в біографії Краснова більш ніж достатньо: то він намагався купити собі місце голови виборчого штабу «Батьківщини» в Дніпропетровську за три мільйони доларів, то з’явилися докази, що він причетний до «тітушок», які штурмували стіни ОДА під час революційних подій, а то і зовсім докази, що він безпосередньо підкупив кількох місцевих чиновників. Поки це все йому сходить з рук.

Читайте також про статки голови Дніпропетровської обласної ради Гліба Пригунова.

За матеріалами – Політрада, Компромат1

Загрузка...

Поширюйте матеріал

Загрузка...