ЯК БАНКИ ВТРАЧАЮТЬ ІПОТЕЧНЕ МАЙНО
Незважаючи на прийняття безлічі «антирейдерських» законів, зокрема новим складом парламенту, та створення відповідних державних органів, в Україні доволі звичним явищем залишається протиправне маніпулювання держаним реєстром нерухомості для «виведення» іпотечного майна банку. Сам кредит звісно ж не повертається у такому випадку.
Подібна ситуація склалась навколо АЗС у Києві на Повітрофлотському проспекті біля аеропорту «Жуляни» (зараз мережі «БРСМ»), де кредитор відновив у державному реєстрі раніше вилучене право іпотеки на основі самого договору та судових рішень. Однак цікавим є те, що декілька днів тому Комісія з питань державної реєстрації при Мін’юсті прийняла до розгляду та збирається наступного тижня розглянути скаргу боржників на згадане поновлення іпотеки банку.
З чого все почалось?
У 2014 р. ця АЗС була передана в іпотеку ПАТ «Златобанк» за відповідним кредитом. За повідомленням Фонду гарантування вкладів, перед введенням у банк тимчасової адміністрації наприкінці 2015 року право вимоги за цим кредитом разом з іпотекою було поспішно переуступлене на пов’язану з власниками Банку особу, що потім було визнано нікчемним. Окрім того, недійсність такого переуступлення була також встановлена рішенням Солом’янського районного суду м. Києва.
Тим не менш, у 2016 році це все супроводжувалось тривалою боротьбою у судах, Комісії з питань державної реєстрації між новим протиправним кредитором та самим боржником. В ході цієї історії навесні 2016 року цим кредитором було таки визнано право власності на АЗС в рахунок погашення кредитної заборгованості, що через короткий період часу було скасовано у Комісії з питань державної реєстрації на підставі відповідного наказу Мін’юсту. Незважаючи на повернення самої нерухомості боржнику на основі згаданого наказу Мін’юсту, за цікавим та нез’ясованим збігом обставин саме право іпотеки банку так і не було поновлене у державному реєстрі. Слід додати, що цей наказ Мін’юсту був скасований на підставі рішення адміністративного суду, яке фактично так і не було виконане. Адже після вилучення всіх банківських обтяжень боржник буквально через місяць передав саму АЗС в іпотеку пов’язаній особі, яка є донькою фактичного власника юридичної особи боржника. Тобто ця іпотека мала штучний характер по суті. Ще через місяць АЗС було продано іноземній компанії, яка очевидно також контролюється боржниками.
Відтак, кредит залишився неповернутим, що підтверджується невиконаним рішенням Господарського суду міста Києва, а єдина реальна застава майна не була вчасно поновлена. Навесні 2019 року право вимоги за цим кредитом було реалізоване на відкритому аукціоні фінансовій компанії, яка, власне, й відновила право іпотеки на АЗС, що зараз оскаржене «штучним» іпотекодержателем.
Тому, зважаючи на тривалу історію боротьби за повернення коштів з безліччю судових рішень щодо кредиту та предмету іпотеки цікавим є те, як оновлена Комісія розставить крапки над «Ї» у цій заплутаній та водночас простій ситуації, де відбулось фактичне протиправне виведення майна з-під дії обтяження.
