Я проклинаю свою країну за те, що вона вперто не хоче вистрибувати з пекельного “русского міра”, – Дроздов

54% насєлєнія мають прихильне (добре) ставлення до “раші”. Чим далі в ліс, тим усе зрозумілішим мені стає. З кожним місяцем – усе менше ілюзій. “Насєлєніє” не вартує мати свою успішну незалежну українську Україну. Воно й не буде мати.

Про це у своїй програмі заявив журналіст Остап Дроздов.

“Останні десятиліття я спостерігав за тим, як коливається кількість відбитих проросійських істот із синьо-жовтим паспортом. У різні роки їх було десь половина, десь третина, десь знову половина. Тепер, на 6-му році війни з росією, їх стає більше половини. І це дає вичерпні уявлення про те, що Україна насправді потрібна меншості”, – говорить він.

“А Україна, на моє глибоке переконання, має сенс лише тоді, коли вона є антиросійською. Інший проект – проект проросійської України – суперечить самій суті державної незалежності. Тому що ми можемо бути проєвропейськими, проамериканськими чи пронатівськими – але ми ніколи не будемо Україною, якщо будемо проросійськими. Проросійськість не передбачає незалежності як такої.
Тому й доводиться жити в країні, де 54% насєлєнія – це явні чи латентні посібники ворога”, – вважає він

Дроздов розповідає, що іноді в нервах проклинає свою країну за те, що вона вперто не хоче вистрибувати з пекельного “русского міра”. Їй дався історичний шанс (війна), аби назавжди порвати з російською орбітою – так ні, вона не хоче. Вона далі хоче дружити з гвалтівником, любитися зі убивцею, обійматися з кривдником, який тебе відверто зневажає. 

“Оця проклята проросійськість, яка лізе з усіх отворів в насєлєнія – я, чесно кажучи, не знаю, як із нею бути. Мабуть, просто ігнорувати і робити своє діло. Але це теж самообман. Це – робота на інтереси меншості. Тоді як насєлєніє, щойно прийде час, радо потопчеться по твоїх кволих здобутках. Хоче бери верьовку – і на горло.
Я цим усім ділюся не задля розпачу – ні. Тут мотивація робити свою справу росте ще більше, ніж зазвичай. Просто проукраїнська частина суспільства має розуміти, хто з нею по сусідству. Відбиті люди. Закінчені. Які мріють побудувати той самий радянський союз, тільки без комуністів. Або ту саму росію, тільки ліберальнішу й безвізову.
Їхніми зусиллями, точніше бездіяльністю і лінню змінюватися, починає малюватися справжній портрет нашої країни. Вона – проросійська у своїй більшості. Звісно, в ній є суперпотужні і навіть озброєні антиросійські середовища, але на загал, на рівні обивателя, ця країна по суті – ватна. Особливо зараз це постійно вилазить з усіх усюд. Уже ніхто навіть не протестує проти гастролей масковскіх звйозд, позаяк тупорилі соотєчественніки розкупляють усі квитки. І як ти поборешся? Це – право і вибір насєлєнія”, додає він.

Дроздов резюмує, що зараз як ніколи треба, аби всередині країни в повен голос лунала жорстка антиросійська риторика. Щодня. “Насєлєніє” собі хай робить, що хоче, а нормальна частина суспільства досяжний для неї простір повинна щодня робити виразно антиросійським.

Нагадаємо, раніше Дроздов заявляв, що Зеленский ліквідував інститут президентства в Україні.