Вища освіта в Україні досі не здолала радянські постулати

За два десятиріччя незалежності України Міністерство освіти не раз намагалося запровадити новітні реформи, однак консерватизм, який досі побутує в сучасному соціальному просторі, унеможливлює реалізацію будь-якого прогресу.

Стаття під назвою “Українська вища освіта – мертва. Тримайтесь від неї подалі” наробила неабиякого галасу в мережі. Фріланс-маркетолог Дмитро Семьонов вщент розгромив стереотипи про навчальні програми університетів і написав суперечливий, але однозначно вартий уваги блог.

У коментарі для журналіста ІНФОРМАТОРа автор резонансної статті докладніше розповів про своє бачення вищої освіти в Україні.

“Я хотів би, щоб усі ВНЗ у нашій країні стали приватними. На мою думку, гранти на освіту варто залишити тільки для дійсно вмотивованих і розумних людей. Між приватними закладами буде створена конкуренція, що, в свою чергу, підвищить якість надання освіти.

Рівень знань людства подвоюється кожні два-три роки. Це означає, що за чотири роки бакалаврату отримані знання застаріють та стануть неактуальними.

Сьогодні 90% “навчання” у ВНЗ зводиться до запам’ятовування. Терміни, дати, теореми, концепції – це все було потрібно у дев’яностих і раніше. Тоді вартість інформації була в сотні разів вища , оскільки  її важче було здобути.

Інтернет змінив усе. Тепер цінним є вміння мислити, а не запам’ятовувати. Людина отримує танкери ресурсів, просто тицьнувши по смартфону пальцем. Вартість інформації наближається до нуля, а вміння її фільтрувати, оброблювати та створювати нове є основною цінністю спеціаліста.

На жаль, в українських університетах цього немає. Навчальну програму визначили ще в Радянському Союзі і досі активно провадять її на лекціях”, – розповідає Дмитро Семьонов.

“І сміх, і гріх. Це фото є символом нашої вищої освіти. Ну не може, не може викладач думати про самоосвіту, розвиток та педагогіку, якщо в неї зарплата 4000 гривень”, – з таким коментарем фрілансер опублікував цю світлину у своєму блозі.

0-tw8ihXsoKUkWDjsY-

Сучасна вища освіта в Україні більше схожа на ритуал із набуття соціального статусу, а не знань: хтось вступає в університет, щоб не йти в армію, а хтось, тому що так сказали батьки.

В Україні, стати студентом – не проблема. Сьогодні не може собі дозволити здобути вищу освіту лише чверть тих, хто закінчує школу (у більшості випадків це ті, хто просто не хоче її отримувати).

Рівень доступності освіти для українського населення є фантастичним – 75%. Це те, чого нема в більшості країн Європи і світу. Однак, якість отриманого, далеко не завжди відповідає цим показникам.

За результатами соціологічного опитування 44,1% українців вважають, що основною проблемою освіти є корупція у ВНЗ.

Існує такий термін: diploma mill (англ. фабрика дипломів) – сумнівний вищий навчальний заклад. Такими “фабриками” можуть бути як приватні, так і державні виші. Одні “стягують” на псевдоосвіту гроші з державного бюджету, інші з батьків студентів.

Щороку держава витрачає на підготовку фахівців близько 4 мільярдів гривень, а половина усього студенства (в середньому 900 тисяч) вчиться на контракті. Куди витрачають отримані гроші – невідомо.

Щодня у ЗМІ з’являються нові історії про викладачів-хабарників.

Так, у грудні минулого року, ректора столичного ВНЗ спіймали на хабарі в 19 тисяч гривень. Чиновник вимагав гроші від раніше відрахованого студента за відновлення у навчанні.

512910 жовтня 2016 року, оперативники затримали хабарників Харківської державної академії фізичної культури. Професор, доцент і викладач вузу за захист дисертації вимагали від іноземного аспіранта 5 тисяч доларів.

PM876image001

Нещодавно, 4 січня, було затримано першого проректора Київської державної академії водного транспорту ім. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Чиновник вимагав у студента 25 тисяч гривень за сприяння у зарахуванні на другий курс. Службовця затримали «на гарячому» одразу після одержання ним другої частини коштів.

1758

За даними досліджень Фонду демократичних ініціатив, сформувалася така тенденція: студенти більше схильні давати хабарі, аніж викладачі – їх брати. Відповідно, хабар є навіть не стільки злочином (хоча, безумовно, він таки є злочином), скільки показником культури конкретної людини, її очікування від університету як такого, її сподівання на певний результат діяльності.

Народний депутат від Радикальної партії Олега Ляшка, доктор юридичних наук Юрій Чижмарь вважає, що запорука ефективного реформування системи вищої освіти полягає не лише у викоріненні корупції.

“Звісно, що викладачам, тим паче професорсько-викладацького складу треба платити більше. Але питання навіть не у хабарництві. Варто звернути увагу на першочерговий відбір кадрів, прозорість прийняття іспитів та багато інших чинників, що формують зміст освіти.

По-перше, треба спростити процедуру вступу до вишів. Ця система, яка у нас є – зовнішнє незалежне оцінювання – вона себе виправдала. Потрібно рухатись далі.

Я – юрист. Викладав майже 9 років в університеті. Мені дуже імпонує система, коли навчальний заклад готує спеціаліста, але не надає йому кваліфікації. Як в Америці формуються юридичні кадри? Ти обираєш собі ВНЗ, оплачуєш навчання, тобто користуєшся послугами закладу по підготовці тебе, як фахівця. Але є одне “але”.

Для того, щоб ти зміг практикуватись, а надалі й працювати за своєю спеціальністю, потрібно скласти екзамен (підкреслюю) у незалежній комісії, яка складається з правників, адвокатів, практиків, суддів, правоохоронців – так званий, bar exam.

Виходить так, що в Америці ВНЗ надає послуги виключно по навчанню. Студент розуміє, що навіть якщо він заплатить гроші за екзамен – це ні до чого не призведе, тому що все одно треба буде пройти bar exam.

Хочу зауважити на тому, що коли я стажувався в Арізонському університеті, який входить в 10-ку кращих ВНЗ США, рівень здачі цього екзамену з першого разу складав лише 40-45%.

Відсутність мотивації та зацікавленості в отриманні вищої освіти, але впевненість у необхідності її отримання, як такої, призводить до суцільної комерціоналізації. Тому, першочергово, освіту потрібно реформувати на соціокультурному рівні”, – розповів Юрій Чижмарь журналісту ІНФОРМАТОРа.

Дійсно, запорука ефективного реформування системи вищої освіти, в першу чергу, полягає у викоріненні застарілих радянських норм та постулатів.

Нам варто оцінити її роль, можливості та специфіку на тлі модернізованого, сучасного світу.

Лілія Кузьменко
для ІНФОРМАТОРа