Національна служба здоров’я України (НСЗУ) відповіла на п’ять запитань громадян щодо екстренної медичної допомоги (ЕМД).
Відповідні роз’яснення оприлюднені у суботу, 28 листопада, на сторінці НСЗУ в Facebook.
1. Чи може відмовити диспетчер ЕМД у виклику швидкої до пацієнта без декларації?
“Ні. Відсутність декларації з сімейним лікарем не є причиною відмови у виклику. Також для цього не потрібне електронне направлення”, – йдеться і повідомленні.
Щоб отримати допомогу пацієнту потрібно:
- викликати “швидку” за номером 103, або це мають зробити його близькі, рідні, оточуючі (якщо мова йде, наприклад, про ДТП), призначений лікар;
- самостійно звернутись до підрозділу ЕМД.
“Але диспетчер має право відмовити у виклику, який за суттю є необґрунтованим саме для служби екстреної (швидкої) медичної допомоги”, – зазначається в повідомленні.
2. Чи потрібно платити за виклик ЕМД?
“Ні. Надання екстреної медичної допомоги за номером 103 є безоплатним для пацієнтів, які перебувають у невідкладних станах”, – пояснюють у НСЗУ.
Зокрема:
- на місці події: на вулиці, у громадських місцях, на виробництві, в різноманітних установах;
- під час транспортування пацієнта, який потребує надання ЕМД в цей час – з місця події до лікарні, або у відповідь на звернення медичних працівників;
- під час особистого звернення пацієнта, який перебуває у загрозливому для життя стані, до підрозділу ЕМД.
3. В яких випадках потрібно телефонувати до 103 та розраховувати на приїзд бригади?
“Швидка допомога обов’язково приїде до людини, яка потребує невідкладної допомоги”, – запевняють у НСЗУ.
Зокрема під час:
- знепритомлення та судомах;
- раптових розладах дихання та раптовому болю у ділянці серця;
- блювоті кров’ю та зовнішній кровотечі;
- гострому болю у черевній порожнині;
- ознаках гострих інфекційних захворювань;
- порушенні мовлення, слабкості у кінцівках, що виникли раптово;
- гіпо- та гіперглікемічних комах;
- гострих психічних розладах, що загрожують життю і здоров’ю пацієнта та/або інших осіб;
- усіх видах травм та ураженні електричним струмом, блискавкою, при теплових ударах, асфіксії тощо;
- ушкодженнях під час ДТП, аварії на виробництві, стихійного лиха тощо;
- отруєннях, укусах тварин, змій, павуків та комах, а також анафілактичних реакціях;
- порушеннях нормального перебігу вагітності.
4. Як правильно викликати екстрену медичну допомогу?
Головне правило – надавати достовірну інформацію диспетчеру, який відповість на дзвінок за номером 103. Не можна приховувати ані симптоми, ані іншу важливу інформацію. Наприклад, якщо до пацієнта з підозрою на інсульт викликають швидку, обов’язково потрібно повідомити про підвищену температуру, якщо вона є. Також не можна перебільшувати наявні симптоми з метою, щоб диспетчер прийняв виклик. Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб тягне за собою накладення штрафу. А найголовніше, що людина, яка справді потребує екстреної допомоги, може її не дочекатись: усі бригади будуть зайняті.
5. Чи приїде швидка до пацієнта з ймовірним або підтвердженим COVID-19?
За інформацією НСЗУ, у разі критичного стану – обов’язково. Наприклад, коли у пацієнта спостерігається утруднене дихання, дихальна недостатність, підвищення температури вище 38° C, що погано піддається корекції, раптове погіршення стану.
“Бригада екстреної меддопомоги оцінить стан пацієнта з симптомами або підтвердженим COVID на місці виклику та за необхідності транспортує до лікарні, визначеної в регіоні для лікування пацієнтів з коронавірусною хворобою. Якщо за висновком бригади ЕМД пацієнт не потребує госпіталізації, йому нададуть необхідну медичну допомогу на місці та рекомендації стосовно самоізоляції”, – розповіли в відомстві.