30 унікальних ікон XVII–XVIII століття покажуть після розширення експозиції Острозької іконописної майстерні, яка ходить до Державного історико-культурного заповідника міста Острог.
Про виставку розповідає заступник директора музею з наукової роботи Андрій Брижук, повідомляє gazeta.ua.
У радянський час музейники проводили рятувальні експедиції. Привозили експонати з храмів, які закривали або знищували під час антирелігійної кампанії. Це була найактивніша фаза комплектування фонду.
30 унікальних ікон XVII–XVIII століття покажуть після розширення експозиції Острозької іконописної майстерні, яка ходить до Державного історико-культурного заповідника міста Острог.
Про виставку розповідає заступник директора музею з наукової роботи Андрій Брижук, повідомляє gazeta.ua.
“У радянський час музейники проводили рятувальні експедиції. Привозили експонати з храмів, які закривали або знищували під час антирелігійної кампанії. Це була найактивніша фаза комплектування фонду. Так свої колекції поповнювали багато музеїв. У 1970-х львівський дослідник-мистецтвознавець Павло Жолтовський помітив, що ікони з кількох волинських сіл подібні. Визначив їх як Острозьку іконописну майстерню. Їх особливість у тому, що святі на них зображені життєрадісними, усміхненими. Це протилежно візантійському канону та відрізняється від західних традицій. Також виокремлюються суто художні особливості: використання сусального срібла замість золота, велика кількість жовтого лаку”, – розповів музейник.
Майстерня діяла близько 70 років у XVIII столітті. Припинила роботу після приходу на Волинь Російської імперії. Це відбулося після Другого поділу Речі Посполитої 1793-го. Тоді змінилася не тільки світська влада, а й прийшла Російська православна церква – централізована й авторитарна. Не сприймала варіантів відходу від канону – того, що були усміхнені святі з острозьких ікон.
Вважалося, що рукою іконописця керує Бог – тому зазвичай ікон не підписували. Це ремесло також не передбачало творчості й нововведень. Майстер мав лише копіювати зображення. Але острозькі ікони були особливими.
Визначити точну кількість представників Острозької іконописної майстерні неможливо. Дослідники вважають, що зазвичай тут працювали майстер і п’ять підмайстрів. За час роботи майстерні мало змінитися три таких покоління іконописців.
“Ікону Острозької іконописної майстерні можна побачити у столичному художньому музеї. Зображені три ангели за столом – старозавітна Свята Трійця. Маємо таку й у своїй колекції. Відмінність лише в тому, що київська має золоте тло, а острозька – срібне.
2014-го під Луганськом росіяни обстріляли одну з церков. І на фото звідти ми побачили намальовану острозькими майстрами ікону “Спас-виноградар”. Також маємо подібну у своїй колекції. Невідомо, як вона опинилася на Луганщині. Також невідома її подальша доля. Але це свідчення, що роботи Острозької іконописної майстерні й досі є в церквах у різних регіонах країни”, – зазначив Андрій Брижук.
Оновлена виставка Острозької іконописної майстерні буде інклюзивною. Частину експонатів адаптували для людей із вадами зору та слуху. Для кількох ікон зробили тактильні копії, а також створили 3D-копію аналою – столика для ікони. Тож експонати можна буде не тільки побачити, а й відчути на різних рівнях сприйняття.
Читайте також: “Зафарбують ікони і змусять носити тризуби”. Як на Волині УПЦ МП вигадує казки про ПЦУ
