Україна на 6 пунктів покращила свій рейтинг і вперше увійшла в сотню країн за рівнем свободи преси. Такі дані цьогорічного звіту оприлюднила міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів».
Про це пише “Голос Америки”.
Cергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів України відзначає прогрес у питанні свободи слова:
«Можемо говорити про такий відносний прогрес України. Дійсно, ми ввійшли в сотню країн, і це вперше, за рівнем свободи слова. Водночас я би не переоцінював все ж таки оці кілька пунктів. Я би розглядав, що це насамперед аванс для української влади», – зазначив Томіленко.
Що заважає зробити прогрес відчутним? У Національній спілці вказують на, передусім, безкарність за напади на журналістів. На думку Томіленка, схоже, що захист прав журналістів для влади не пріоритет. Натомість в уряді намагалися протягнути законопроект «Про протидію дезінформації» та запровадити для ЗМІ кримінальну відповідальність, додає голова Національної спілки журналістів України.
«На жаль, ми фіксуємо, що в попередній рік, після зміни президента, загалом перезавантаження політичної команди, все ж таки більше уваги було зосереджено на зусилля, пов’язані з посиленням медіарегулювання, на розробку такого драконівського закону Бородянського», – розповідає Сергій Томіленко.
Натомість інші експерти вважають, що оцінка України в рейтингу заслужена, та навіть занижена.
«Репортери без кордонів» поставили в провину Україні факти перешкоджання журналістській діяльності. Але екперти наголошують, що Україна не приховує факти перешкоджань, якщо вони трапляються.
«Я би порівняла ситуацію щодо свободи ЗМІ з тестуванням на коронавірус. Менше тестують – менше даних про перешкоджання. Тобто ми знаємо, що є країни з авторитарним тоталітарним режимом, де точно гірша ситуація, ніж у нас, але виходить так, що ми про це говоримо, ми це фіксуємо, і в результаті ми опиняємося на такому місці», – вважає Світлана Остапа, голова наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України.
Водночас усі експерти одностайні: у рейтингах свободи слова Україну тягне донизу те, що весь її медіаринок поділений між олігархами.
«Поки в нас у законний спосіб, через Антимонопольний комітет чи через законодавство, не буде обмежений вплив олігархів на медіаринок, поки він не стане саме ринком, поки не стане сильним суспільне мовлення, я не бачу навіть натяків на покращення», – додала пані Остапа.
«Влада хоче перебувати у теплих ваннах, а власники медіа їх активно влаштовують і цими ваннами продовжують торгувати», – так змальовує ситуацію на українському телебаченні ексголова парламентського комітету з питань свободи слова Вікторія Сюмар.
За її словами, критика і розслідування на телеканалах з’являються тільки тоді, коли власник дав на це дозвіл.
«Якщо ми зараз подивимося на одну з найбільших корупційних тем, яка живе в інтернеті і соцмережах, яка стосується плівок Єрмака, то великі канали про це мовчать. І зрозуміло чому, тому що керівник офісу президента Андрій Єрмак має серйозний вплив і є головним переговірником з українськими олігархами і з власниками каналів», – Вікторія Сюмар, ексголова парламентського комітету з питань свободи слова.
Влада використовує медіа винятково як інструмент, і ЗМІ в Україні аж ніяк не назвеш «сторожовим псом демократії». Тож альтернативу «теплим ваннам» у телевізорі українці можуть знайти тільки в інтернеті, у соцмережах.
Вікторія Сюмар: «Українці вже звикли, що медіа говорять те, що хочуть їхні власники. І це не має контролю з боку суспільства. Кажуть, треба голосувати пультом. Українське суспільство пультом не голосує. Воно дивиться серіали в телевізорі. Єдине сподівання, що серіали це одне, а новини будуть формуватися в соціальних мережах. Оце таке наше віконце демократії».
Експерти кажуть: покращення позиції України в рейтингу свободи слова – це результат збігу обставин. Про відчутний прогрес можна буде говорити лише тоді, коли сили набере незалежний суспільний мовник, українці довірятимуть новинам, а мірилом інтелігентності перестане вважатися фраза «я не дивлюся телевізор».
Нагадаємо, ІНФОРМАТОР писав, що у Харкові побили журналіста, який звернувся до поліції через порушення карантину. Також за потерпілого під час нападу поліцейських журналіста Кутєпова заступилися США.