У Нідерландах найжорсткіші вуличні зіткнення за 40 років — через комендантську годину, введену вперше після Другої світової війни. Вони тривають вже третю добу, проте уряд країни не має наміру скасовувати комендантську годину.
Про це повідомляє УНН.
Учасники заворушень, в основному молоді люди, влаштовували підпали, кидали в поліцейських каміння і феєрверки, перевертали машини, а лутери нападали на магазини.
У Роттердамі, де відбулися найжорсткіші зіткнення з поліцією, влада міста оголосила надзвичайний стан, щоб дати поліції ширші повноваження для затримань. Зіткнення також відбулися в Амстердамі, Гаазі, Амерсфорті, Гелені та інших містах. На третій день протестів поліція затримала ще 184 людини.
Сутички, що сталися в Нідерландах називають найжорсткішими за 40 років. У 1980 році в Амстердамі відбулися заворушення через вступ королеви Беатрікс на престол. Їх влаштували сквоттери, які в 1960-1970-і роки самовільно займали будівлі, протестуючи проти нестачі житла. Демонстранти виступили проти коронації. У зіткненнях, що сталися 30 квітня 1980 року, постраждали 600 людей.
23 січня в багатьох містах Нідерландів почалися акції протесту проти антіковідних обмежень — в цей день в країні набула чинності перша з часів Другої світової війни комендантська година. Жителям заборонили покидати свої будинки з 21:00 по 4:30, порушникам загрожує штраф 95 євро. Протестні акції, супроводжувані заворушеннями, проходили всі вихідні і продовжилися ввечері в понеділок і до ранку вівторка.
Уряд Нідерландів не має наміру скасовувати комендантську годину у зв’язку з безладами. Про це заявив у вівторок в.о. міністра фінансів Вопке Хукстра.
“Ми не збираємося капітулювати перед людьми, які б’ють вітрини магазинів”, — заявив Хукстра.
Аналогічної точки зору дотримується в.о. міністра юстиції і безпеки Фердинанд Грапперхаус.
“Невеликі групи вважають за необхідне починати заворушення, — зазначив він. — Але це відбувається не через політику уряду по боротьбі з коронавірусом. Для цього не потрібно бити вітрини і грабувати магазини”.
За словами чиновника, голландська поліція розшукує всіх учасників заворушень. Їм загрожують не тільки штрафи, але і тюремне ув’язнення.
Дії правоохоронних органів підтримує в.о. прем’єр-міністра країни Марк Рютте.
“Поліція користується нашою величезною повагою і може розраховувати на повну підтримку, — зазначив він в Twitter. — Це злочинне насильство має припинитися”.
“Заворушення не мають нічого спільного з протестами або боротьбою за свободу, — додав Рютте. — Ми повинні спочатку разом виграти війну з вірусом, тому що тільки тоді ми зможемо повернути собі свободу”.
Для запобігання поширенню інфекції з середини грудня 2020 року в країні був введений практично тотальний карантин, в рамках якого закриті всі магазини, які не продають продукти і товари першої необхідності, а також тренажерні зали і культурно-розважальні установи. А з 23 січня вступила в силу комендантська година, яка діє з 21:00 до 4:30.
За останні тижні кількість випадків зараження коронавірусом і летальних випадків, щодня виявляються в країні, скоротилася, проте влада вважає за необхідне ввести додаткові заходи, щоб запобігти поширенню більш заразних штамів коронавірусу, виявлених вже більш ніж в 60 країнах, в тому числі у Нідерландах.
Згідно зі статистикою ВООЗ — у Нідерландах 948 933 випадки захворювання, 13 540 осіб загинули.
Нагадаємо, Грузія з 1 лютого скасує заборону на авіасполучення, яка діяла майже рік через COVID-19.
