Жителька Черкас Віра Шотник через суд хоче скасувати батьків заповіт на користь греко-католицької парафії. Успадкувати все майно мала вона, але по смерті батька з’ясувала, що перший заповіт на її користь уже не чинний.
Про це йдеться в сюжеті ТСН.
Обідрані стіни, зсунуті меблі. У колишню кімнату свого батька жінка хотіла переселити доньку-школярку.
Ці шістдесят квадратних метрів колись отримала мама Віри. По смерті мами – квартиру навпіл ділила з батьком Федором Шотником. Але ще за життя обох батьків усе майно було переписано на Віру.
Та коли Віра намагалася вступити в спадщину – їй указали на двері. Усе майно – пів квартири та депозити – переписано на церкву.
Священик греко-католицької церкви Юліан Шеремета каже, що Федір Шотник (нині покійний) кілька разів був у храмі і якось сам підійшов до нього зі щедрою пропозицією.
“Каже, я хочу зробити цей заповіт. Я його запитав за родину. Він зізнався, що з ними у поганих стосунках. Я консультувався з владикою… І було сказано, що якщо людині зручно, то ніщо не має права заборонити людині дати на церкву”, – говорить він.
Донька Федора Шотника поганих стосунків із батьком не заперечує. По смерті матері ситуація лише погіршилася. Але каже, що й батько її ніколи ревним вірянином не був.
“Так набожні люди себе не поводять. У нього були приступи агресії. Мені здається, що Шеремета просто скористався ситуацією …дідом, який був психічно не врівноваженим: то агресивний, то нормальний, то десь заблудить, то просвітлення є”, – упевнена жінка.
Через пів року як її батько захворів і не виходив із дому на порозі квартири з’явився отець Юліан.
“Він ходив, тому що заповіт на руках, і він не знайомився зі мною – шо це за сім’я, як ми живемо з батьком. Він просто ходив і дивився, чи батько живий, бо у нього заповіт на руках і йому треба не просрочити півроку”, – говорить Віра.
Своєю чергою священик постійно наголошує, що спадок отримує не він, а парафія. Донька хоч і говорить про серйозні проблеми зі здоров’ям, але на обліку в психдиспансері її батько не стояв.
Практика оскарження заповітів не велика і фактично не реальна. Хіба рідні доведуть, що людина на час складання заповіту приймала ліки, які могли впливати на розуміння ситуації. Нотаріус Ірина Петрова каже, що адекватність людини перевіряють хоч і візуально, але ретельно.
Як парафія розпорядиться майном – половиною квартири і, за словами панотця, понад пів мільйоном гривень на депозиті – церковники ще не знають.
Греко-католики вже шостий рік за капличкою будують храм. Звели тільки стіни. У жінки тепер квартирне питання відкрите. Заплатити половину вартості – орієнтовно 15 тисяч доларів – нічим. Продати й розділити з церквою – на цей залишок жінка з донькою теж нічого не купить.
