Там, зокрема, йшлося про призначення Венедіктової у ДБР, а також про те, що її чоловік Денис Колесник — співробітник департаменту кіберполіції Нацполіції.
«За словами співрозмовників «Української правди», Колесник має неабиякий вплив на роботу ДБР: Венедіктова бере свого чоловіка на важливі зустрічі, з’являвся він і у будівлі Державного бюро розслідувань. Співробітник ДБР розповідає УП, що Колесник навіть впливає на кадрову політику відомства», — йдеться в статті.
У позові в. о. директора ДБР заявила, що стаття на УП містить факти, які не відповідають дійсності. Зокрема, вона наполягає, що її чоловік Денис Колесник не впливає на кадрову політику Держбюро, а Руслан Бірюков не був призначений її радником завдяки Колеснику.
Венедіктова вимагає компенсацію у 150 тисяч гривень у відповідачів: «Української правди», журналістки Олени Притули та громадської організації «Центр протидії корупції».
«Окреслюю соціальну мету: показати (і робити це системно), що брехати має стати економічно невигідним. І зупинити спотворення самої ідеї контролю громадянського суспільства за владою. Честь і гідність — це базові принципи», — написала вона.
Згодом голова ЦПК Віталій Шабунін прокоментував цю інформацію: «Позов, сподіваюся, вона (Ірина Венедиктова — ред.) написала краще від підозри Порошенко». Ймовірно, йдеться про проєкт підозри, яке ДБР підготувало щодо п’ятого президента Петра Порошенка.
Нагадаємо, 27 грудня 2019 року президент Володимир Зеленський звільнив Романа Трубу з посади директора Держбюро розслідувань.
До призначення нового директора його обов’язки виконує ексдепутатка від фракції «Слуга Народу», колишня глава комітету Верховної Ради з питань правової політики й правосуддя Ірина Венедіктова.
Таку зміну зробив можливою закон про перезавантаження ДБР, який народні депутати остаточно ухвалили 3 грудня 2019 року. А 24 грудня 2019 року його підписав президент.
28 січня Труба подав позов до Верховного суду про визнання протиправним указу президента України про дострокове припинення його повноважень.
