Вчора, 13 липня, Верховна Рада конституційною більшістю у 323 голоси проголосувала за основу і одразу в цілому законопроєкт 3719, який дає можливість збереження санаторних шкіл-інтернатів. Принаймні, їх закриття відтерміновано на рік.
ІНФОРМАТОР місяць тому вже писав про те, що 66 санаторних шкіл по всій Україні опинилися під загрозою закриття.
На західній Україні, зокрема у Львівській області, чотири санаторні школи-інтернати – у Львові, Винниках, Сокалі та Бориславі. Схожі є у Рівненській, Хмельницькій, Франківській областях. Там від першого класу не лише навчають дітей, але й лікують.
За законом «Про повну загальну середню освіту» санаторні школи мали б припинити існування ще в цьому році. Їх хочуть реформувати. Закон пише чітко: у профільні ліцеї. Натомість положення про профільний ліцей ще немає. Відповідей від міністерства освіти теж немає. Зрозуміло, ліцеї профільної освіти потребують облаштування профільних класів, а це мільйонні капіталовкладення, яких санаторні школи не отримували протягом останніх років.
На початку травня під час онлайн зустрічі з представниками санаторних шкіл виконувачка обов’язків міністра порадила кожній санаторній школі якнайшвидше обрати собі профіль для трансформації в ліцей. Але т.в.о. міністра не знала, що такі ліцеї повинні мати декілька профілів одночасно.
Отже, ліцей повинен мати декілька профілів навчання та працювати відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України (якого на сьогодні немає, – ред.). Це унеможливлює підбір та навчання педагогічного колективу. Щоправда, є прийняті раніше положення про науковий ліцей, про спеціалізовану мистецьку школу (школу-інтернат), про ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою, про заклад спеціальної освіти спортивного профілю зі специфічними умовами навчання. Однак більшість санаторних шкіл не мають можливості перепрофілюватися у будь-який з вищезгаданих, бо відсутня база, педагогічні кадри та попит.
Є й фінансова колізія. У Бюджетному Кодексі прописано, що ліцеї фінансуються з місцевих бюджетів, з обласного бюджету лише в тому випадку, коли понад 70% здобувачів освіти будуть з інших міст та районів області. І очевидно, що досягти цієї вимоги майже нереально.
Що ж виходить? На перехідний період (2020-2024 рр.) санаторні школи мали б передати на місцеві бюджети як загальноосвітні ліцеї, а з вересня 2024 року повернути знову на баланс області як профільні ліцеї?
Обласні департаменти освіти, розуміючи увесь колапс ситуації, погодилися – колективам треба дозволити ще рік попрацювати як санаторні школи, вивчити попит громад та можливості педагогічного колективу, створити матеріальну базу, завезти необхідне обладнання, а коли буде прийняте положення про ліцей та затверджене Кабміном – розробити дорожню карту трансформації до 2024 року.
Законопроєкт 3719, який вчора прийняла Рада, дав таку можливість.
Народний депутат, член депутатської групи “За майбутнє”, член Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Лариса Білозір, яка опікується питанням санаторних шкіл, повідомила на своїй сторінці у Facebook про ситуативну перемогу.
“Слід зазначити, що він (законопроєкт, – ред.) компромісний, бо покликаний в авральному режимі дозволити школам продовжити діяльність, набрати дітей і зберегти працівників шкіл. Він не вирішує повністю питання, а призупиняє на один рік фактичне знищення та руйнування 66 унікальних навчально-оздоровчих закладів по всій державі, де навчається 16142 дитини”, – пише Білозір та дякує нардепам, керівникам закладів, батькам, які активно включилися в процес відстоювання санаторних шкіл.
За словами нардепа, прийняття законопроєкту 3719 дасть змогу взяти тайм-аут на рік, більш детально вивчити питання і напрацювати спільне правильне рішення.
Губернатор Львівської області виступив проти законопроєкту про відстрочку українізації шкіл.
