“Zoon politikon” як вид.
Політичне є базовою характеристикою людини. Тому Аристотель не випадково назває людину політичною твариною – “zoon politikon”: все неполітичне, що є в людині, є і у тварини, і лише політичне, в її закінченому вигляді, у тварин відсутнє.
В політиці перетинаються різноманітні людські потреби – як придбані, так і вроджені: шляхетність та жадібність, любов та ненависть, прагнення до домінування та солідарність, потреба в особистій свободі та бажання бути частиною групи.
Але ці всі людські потреби є всього-на-всього частинами того Цілого, яке їх породжує і визначає та за своєю сутністю їм передує.
То, що це за «Das Ganze ist vor den Teilen» – “Ціле, яке важливіше за частини”?
Карл Шмітт визначає це як “Політичне” (Das Politische) – самостійну та самоцінну реальність, що визначається власними критеріями, є первинною і в реаліях життя пов’язана з основами творення світу та проявляє себе через:
– владу, яка через політику безпосередньо пов’язана з буттям;
– мету, що несе в собі сенс буття;
– ієрархічність, як нерівний розподіл суспільних функцій;
– правову систему, як закріплення Політичного в суспільстві;
– колективну ідентифікацію, як єдність суспільного організму з рисами, характерними тільки такому;
– здійснення легітимного насилля та колективну безпеку;
– ствердження, збереження чи зміни системи суспільних цінностей.
Людина ж онтологічно належить до Політичного та приймає участь в ньому чи то як суб’єкт, чи то як об’єкт через природні потреби панування чи підкорення. В цьому і полягає вся сутність Політичного.
для ІНФОРМАТОРа
